1 Кор. 146 зач.; 10, 23-28.
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
23. Браття, все мені дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує. 24. Ніхто хай не шукає для себе користи, але для другого. 25. Їжте все, що у м’ясника продається, нічого не турбуючися ради совісти; 26. Господня бо земля та її повнота. 27. Як хто з невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, зовсім не турбуючись ради совісти. 28. Але як хто вам скаже: «Це було жертвоване ідолам» – не їжте задля того, хто попередив вас, і задля совісти: Господня бо земля і її повнота.
Св: Апостол: 1 Йо. 73 зач.; 4, 12-19.
Першого соборного послання святого апостола Йоана читáння.
12. Улюблені, Бога ніхто ніколи не бачив. Коли ми любимо один одного, Бог у нас пробував, і його любов у нас досконала. 13. Що ми пробуваємо і він – у нас, ми пізнаємо з того, що він дав нам від Духа свого. 14. І ми бачили і свідчимо, що Отець послав Сина як Спаса світу. 15. Хто визнає, що Ісус – Син Божий, у тому Бог пробуває і він – у Бозі. 16. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто пробуває в любові, той пробуває в Бозі, і Бог пробуває в ньому.
17. Любов у нас осягає свою завершеність тим, що ми маємо довір’я в день суду, бо як він є, так і ми в цьому світі. 18. Страху нема в любові, але, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару і хто боїться, той недосконалий у любові. 19. Ми любимо, бо він перший возлюбив нас.
Ряд: Євангеліє: Мт. 101 зач. 24, 34-44.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Сказав Господь своїм учням:
34. Істинно кажу вам: цей рід не промине, поки не збудеться це все.
35. Небо й земля пройдуть, але слова мої не пройдуть.
36. А про той день і годину ніхто не знає, ані ангели небесні, ані Син, лише один Отець.
37. Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина чоловічого. 38. Бо як за днів перед потопом їли й пили, женилися та віддавались аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, 39. і ніхто не знав нічого, аж поки не прийшов потоп і змив усіх, так буде й прихід сина чоловічого. 40. Тоді з двох, що будуть у полі, одного візьмуть, другий лишиться. 41. Дві молотимуть на жорнах: одну візьмуть, друга лишиться.
42. Чувайте, отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде. 43. Знайте те, що коли б господар відав, у яку сторожу прийде злодій, пильнував би і не дав би підкопати свого дому. 44. Тому й ви будьте готові, бо Син чоловічий прийде тієї години, про яку ви й не думаєте.
Св: Євангеліє: Йо. 61 зач. 19, 25-27; 21, 24-25.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
25. В той час при хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:
– Жено, ось син твій.
27. Потім каже до учня:
– Ось мати твоя.
І від тієї хвилини учень узяв її до себе.
24. Це той учень, який те свідчить і який написав те і знаємо, що його свідчення правдиве. 25. Є ще й багато іншого, що зробив Ісус, та якби воно було записане кожне зокрема, гадаю, що й самий світ не вмістив би написаних книг.
Марка 13, 31 – 14, 2. “Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть”.
Наскільки вагомим є сказане ми найчастіше відчуваємо, якщо ті слова нас якось вразили. І добре, якщо враження позитивні, коли, згадуючи почуте, відчуваємо вдячність.
Та найчастіше ми не надаємо словам великого значення. Дозволяємо собі маніпулювати, легковажити, не підбирати. Та задумаймося на хвилю, скільки всього нам вдається вербалізувати, як багато ми можемо досягнути, якщо виважуємо кожне слово, коли спілкуємося.
Слова молитви, слова обіцянки, слова любові… Ми будуємо своє життя через власне сприйняття того, що говоримо самі і що говорять нам. Тому так важливо пам’ятати, що „спочатку було Слово“…
