Апостол: Еф. 227 зач.; 4, 25-32.
До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.
25. Браття, відкинувши брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму, бо ми один одному члени. 26. Гнівайтеся, та не грішіте. Хай сонце не заходить над вашим гнівом; 27. і не давайте приступу дияволові. 28. Хто крав, нехай не краде більше, але ліпше хай працює, роблячи власними руками добро, щоб міг дати тому, хто потребує. 29. Ніяке погане слово нехай не виходить з уст ваших, лише гарне, що може збудувати в потребі і що вийшло б на благо слухачам. 30. Не засмучуйте Святого Духа Божого, якого печать ви одержали на день відкуплення. 31. Усяка гіркота, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою. 32. Але будьте добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив.
Євангеліє: Лк. 10 зач. 3, 19-22.
Від Луки святого Євангелія читáння.
19. В той час Ірод четверовласник, якому докоряв Іван за Іродіяду, жінку його брата, і за все, що Ірод вчинив, 20. додав до того всього ще й те, що замкнув Івана до в’язниці.
21. І сталось, як увесь народ христився і Ісус, охристившись, молився, відкрилось небо, 22. і Святий Дух у тілеснім виді, немов голуб, зійшов на нього і з неба залунав голос:
– Ти – мій Син возлюблений, тебе я вподобав.
Ефесян 4, 26: “Гнівайтеся, та не грішіте. Хай сонце не заходить над вашим гнівом”.
Як легко ми переходимо в гнів! Нам значно більше треба зусиль і часу, щоб нас наповнила радість. Зате гнів заполонює миттєво.
Гнів здатен оволодівати нами настільки, що ми сліпнемо й глухнемо до всього доброго, що маємо в свому житті. І найчастіше саме в гніві ми піддаємося гріхові, навіть не завжди це усвідолюючи.
Згадайте, скільки разів ви в одну мить приходили до тями і розуміли – як багато в гніві знищили того, що вибудовували роками…
“Хай сонце не заходить над вашим гнівом”… Саме в моменти гніву пам’ятайте, що найбільшою заповіддю Ісуса є заповідь любові і нехай вона стане центром вашого життя.
