До Филип’ян послання святого апостола Павла читáння.
12. Браття, бажаю, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло радше на користь євангелія, 13. бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій преторії та й усім іншим; 14. і більшість братів, яким мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрались відваги безстрашно возвіщати слово Боже. 15. Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі. 16. Ці – з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону євангелія, 17. а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам. 18. Та що ж? Все таки, чи про людське око, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий. і буду радіти. 19. Знаю бо, що це для мене вийде на спасіння завдяки вашим молитвам та помочі Духа Ісуса Христа, 20. згідно з моїм сильним очікуванням і надією, що не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде возвеличений у моїм тілі чи то моїм життям, чи смертю.
Від Луки святого Євангелія читáння.
33. В той час приступили фарисеї до Ісуса, кажучи:
– Учні Івана постять часто й моляться, так само й учні фарисеїв, твої ж їдять та п’ють!
34. Ісус до них промовив:
– Чи можете примусити постити весільних гостей, поки молодий з ними? 35. Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні.
36. Він їм сказав також цю притчу:
– Ніхто не відриває куска від нової одежі й не пришиває його до старої, а то й нову порве, і латка від нової не підійде до старої. 37. Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть. 38. Але молоде вино слід вливати до нових бурдюків. 39. І ніхто, що п’є старе вино, нового не захоче, бо каже: старе ліпше.
Лк. 5, 33-39. «Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні».
Як відомо, в Церкві існують певні обмеження. Для прикладу, пости, а маємо їх аж чотири на рік, серед яких Великий піст – строгіший за інші. Сучасній людини може здаватися, що піст не особливо важливий для духовного життя. Тоді виникає питання: для чого взагалі постити?
Однак піст – дуже суттєвий елемент релігійного життя, ми це бачимо в Старому і Новому Завітах і в цілій історії Церкви. Адже піст – це не лише те, що мене обмежує в чомусь. Радше навпаки – усуває все те, що не дає мені бути з Богом, адже кожен з нас має якісь свої прив’язання. Тому кожному з нас є від чого «постити», обмежувати себе в чомусь, від чого ми залежні.
Піст важливо розпочинати з малого, обмежувати себе в тому чи іншому, що нам під силу. Не варто накладати на себе зразу великих обмежень. Краще постійність у малих речах, ніж великі подвиги, проте лише час від часу.
Владика Венедикт (Алексійчук)
