Апостол: Кол. 255 зач.; 2, 13-20.
До Колосян послання святого апостола Павла читáння.
13. Браття, Бог вас, які були мертві гріхами й вашим необрізанням, оживив з Христом, простивши нам усі провини. 14. Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; він її зробив нечинною, прибивши до хреста; 15. і здерши здобич з начал і властей, він виставив їх прилюдно на сміховище, перемігши їх у ньому.
16. Нехай же нас ніхто не судить за їжу чи пиття, чи у справі свят, чи щодо новомісяця, чи суботи; 17. все це лиш тінь того, що буде, дійсність же – Христос. 18. Нехай ніхто вас не позбавляє нагороди самовільною покорою і служінням ангелам; такі бо звертають усю увагу на примари, надуваються марно своїм тілесним розумом 19. і не тримаються голови, від якої все тіло, об’єднане і зміцнене суглубами та зв’язями, росте Божим зростом.
20. Коли ви з Христом умерли для первнів світу, чому, наче б ви ще в світі жили, піддаєтеся приписам
Алилуя (г. 5): Хваліте Господа, всі ангели його, хваліте його, всі сили його (Пс. 148,2).
Стих: Бо він сказав і сталося, він повелів і створилося (Пс. 148,5).
Євангеліє: Лк. 43 зач. 9, 18-22.
Від Луки святого Євангелія читáння.
18. В той час, коли Ісус молився насамоті, і були з ним його учні, він спитав їх:
– За кого мене мають люди?
19. Вони у відповідь сказали:
– За Івана Христителя, інші – за Іллю, ще інші – за якогось із старовинних пророків, що воскрес із мертвих.
20. – А ви, – спитав їх, – що кажете про мене? Хто я?
Тоді Петро, озвавшись, мовив:
– Ти – Христос Божий.
21. Він сказав їм гостро про це нікому не говорити. 22. Далі додав:
– Син чоловічий має багато страждати; старші, первосвященики та книжники його відкинуть і уб’ють, та він на третій день воскресне.
Лк. 9, 18-22: “А ви, – спитав їх Ісус, – що скажете про мене? Хто я?”
Ким для мене є Ісус? Як я сприймаю Його жертву? Яке Його місце в моєму житті?
Прості запитання і, здається, якісь такі звичайні, що перша думка , яка виникає — та як, хіба ж не зрозуміло? Та власне щира відповідь на них дасть змогу кожному зрозуміти, якою дорогою крокуємо по житті, які орієнтири в ньому є визначальними, на чому базуємо свої взаємини і з Богом, і з близькими, і з людьми загалом. Та й, зрештою, хто ми самі.
