2 Кор. 185 зач.; 8, 1-5.
До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.
1. Браття, повідомляємо вас про ласку, що Бог дав Церквам македонським. 2. Серед численних турбот, яких вони зазнали, їхня надмірна радість та їхнє велике вбожество вилились без краю у їхній надмірній щедрості; 3. вони по змозі, я про це свідчу, ба навіть понад змогу, добровільно, 4. вельми наполягаючи, просили нас, щоб ми дали їм ласку брати участь у службі на користь святих. 5. Не лише дали понад наше сподівання, але самих себе віддали перше Господеві, а потім нам, з Божої волі.
Ап.: Апостол: 1 Кор. 131 зач.; 4, 9-16.
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
9. Браття, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. 11. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; 12. ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; 13. нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі.
14. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. 16. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.
Алилуя (г. 1): Ісповідять небеса чуда Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих (Пс. 88,6).
Стих: Бог прославлюваний на раді святих (Пс. 88,8).
Ряд.: Євангеліє: Лк. 36 зач. 8, 16-21.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Сказав Господь:
16. Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.
17. Нічого бо нема схованого, що не стало б явним, нічого тайного, що не стало б знаним і не вийшло на яв.
18. Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться: а хто не має, візьмуть і те, що йому здається, ніби має.
19. Мати його і брати прийшли до нього, та через народ не могли до нього доступитись. 20. Йому сказали:
– Мати твоя і брати стоять надворі, хочуть побачитись з тобою.
21. Він у відповідь сказав їм:
– Мати моя і брати мої – це ті, що слухають слово Боже й виконують його.
Ап.: Євангеліє: Йо. зач. 5. 1, 43-51.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
43. В той час вирішив Ісус піти в Галилею. І найшовши Филипа, мовив до нього:
– Іди за мною.
44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрія та Петра. 45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього:
– Ми найшли того, про якого писав Мойсей у законі і пророки – Ісуса, сина Йосифа, з Назарету.
46. Натанаїл сказав йому:
– Що доброго може бути з Назарету?
Мовив до нього Филип:
– Прийди й подивися.
47. Ісус, побачивши, що до нього надходить Натанаїл, сказав про нього:
– Ось справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства.
48. Натанаїл сказав:
– Звідкіль ти мене знаєш?
Сказав Ісус і промовив до нього:
– Перше ніж Филип тебе покликав, я тебе бачив, як був єси під смоковницею.
49. Натанаїл відповів йому:
– Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїля.
50. Ісус у відповідь сказав йому:
– Тому що я мовив до тебе: я бачив тебе під смоковницею – віруєш. Побачиш більше, ніж те.
51. І сказав до нього:
– Істинно, істинно кажу вам: побачите небеса відкриті і ангелів Божих, як вони возходять та сходять на Сина чоловічого.
Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.
Відколи у нашому житті засвічується світло Христової присутності, нашим завданням стає бути відкритим до світу і сяяти. Сяяти для інших глибиною любові, дарованої Христом. Християнин не може від моменту зустрічі з Ісусом бути без радості, не заряджати усіх, хто навколо, світлом воскреслого життя. Я не можу не виявляти всього надміру ласк, в яких щоденно купає мене благодать Божа.
Христова обітниця є особливою – добрий пастир, який кладе головою за своє стадо. Ми іноді потребуємо якоїсь видимої жертви від наших близьких – їхнього часу, їхньої присутності, їхніх зусиль. Але Ісус готовий щодня дати нам це.
Господи, відчини моє серце до свого голосу і радості, щоб воно завжди дихало неймовірною повнотою твоєї присутності. Амінь.
