До Солунян другого послання святого апостола Павла читáння.
13. Браття, ми повинні завжди дякувати Богові, що Бог вибрав вас яко первоплоди, щоб ви спаслися освяченням Духа і вірою в правду; 14. і для цього він нас покликав благовіствуванням нашим, щоб ви придбали славу Господа нашого Ісуса Христа. 15. Стійте, отже, брати, і тримайтеся передань, яких від нас навчилися чи то усно, чи листовно. 16. Нехай сам Господь наш Ісус Христос, і Бог, Отець наш, що возлюбив нас і дав нам у своїй благодаті вічну втіху й добру надію, 17. врадує серця ваші та зміцнить у всякім ділі й добрім слові.
1. А втім, молітеся, брати, за нас, щоб Господнє слово ширилося та прославлялося, як у вас, 2. і щоб ми визволилися від безпутніх та лукавих людей, бо не в усіх – віра. 3. Господь же вірний, і він вас зміцнить і збереже від злого. 4. Ми певні в Господі щодо вас, що те, що ми наказуємо вам, ви чините й далі будете чинити. 5. Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу й на Христову терпеливість.
Від Луки святого Євангелія читáння.
1. В той час прийшли деякі до Ісуса й розповіли йому про галилеїв, яких кров Пилат змішав був з їхніми жертвами. 2. Озвавшись, він сказав їм:
– Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї? 3. Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само. 4. Або ті вісімнадцять, на яких упала силоамська башта і їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму? 5. Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.
6. І він розповів їм цю притчу:
Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і став шукати на ній плода та не найшов. 7. Тоді він сказав до виноградаря: оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не находжу. Зрубай її: навіщо займає землю? 8. Той озвавсь до нього: пане, лиши її ще цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. 9. Може, що вродить нарік, а як ні, зрубаєш її.
2 Сл. 2, 13 – 3, 5. «Бог вибрав вас від початку…, щоб Ви придбали славу Господа нашого Ісуса Христа»
Ці слова, якщо над ними роздумувати, можуть для нас стати громом серед ясного неба. Бог нас вибрав, Бог нас покликав! Так, це є правда, кожен із нас зокрема, вибраний Господом, щоби жити в Царстві Небесному. Бог нас вибрав, коли ми ще були грішниками, Він нас вибрав, коли ми ще Його не вибрали, Господь нас запросив, коли ми ще цього не знали.
Про це важливо пам’ятати: Бог нас обрав, ми є обрані, а річ лише в тім, чи ми відповімо на Його заклик, чи ми живемо досконало чи грішно. Через смерть і воскресення Ісуса Христа ми стали учасниками Царства Божого, але це стає завершеним лише тоді, коли ми цього самі бажаємо і це приймаємо. Це немов би хтось нам купив квиток на поїзд, але чи ми захочемо їхати, чи ні, це вже наше рішення.
Ми отримали безцінне запрошення перебувати в Царстві Небесному, але чи ми ним скористаємось, залежить лише від нас!
Владика Венедикт Алексійчук
