До Тита послання святого апостола Павла читáння.
Тит. 302 зач.; 2, 11-14; 3, 4-7.
11. Сину Тите, Божа благодать явилася спасенна всім людям 12. і навчає нас, щоб ми, зреклися нечестя та грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці, 13. чекаючи блаженної надії і славної появи великого Бога й Спаса нашого Ісуса Христа, 14. який видав себе самого, щоб викупити нас від усякого беззаконня та щоб очистити собі народ, що був би його власний, ревний до добрих діл.
4. Та коли явилась ласкавість і любов до людей Спаса нашого Бога, 5. він спас нас не ради діл справедливости, які ми були зробили, але зо свого милосердя, купіллю відродження і відновлення Святого Духа, 6. якого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, нашого Спаса, 7. щоб ми, оправдані його благодаттю, стали згідно з надією наслідниками життя вічного.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 6 зач. 3, 13-17.
13. В той час Ісус прибув із Галилеї на Йордан до Івана, щоб христитися від нього, 14. але Іван противився йому, кажучи:
– Мені треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?
15. Ісус у відповідь сказав до нього:
– Лиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.
І він лишив його. 16. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось небо, і він побачив Духа Божого, який спустився, мов голуб, і зійшов на нього.
17. І голос пролунав з неба:
– Це Син мій любий, якого я вподобав.
Коли Ісусові Христові виповнилося 30 років, розпочав Він своє божественне післанництво з того, що прийняв з рук св. Йоана Хрестителя хрещення в ріці Йордані. Святий євангелист Матей оповідає нам таке: “Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб хреститися від нього; але Йоан спротивлявся йому, кажучи: «Мені самому треба хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене?» Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду». І тоді він залишив його. А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що Його я вподобав»” (Мт. 3 13-17).
Свято Богоявлення – одне з найбільших християнських празників. Спаситель світу, безгрішний, приймає хрещення, як звичайний грішник. Бог дається охрестити себе власному сотворінню. Пресвята Тройця являється людям: Дух Святий сходить у вигляді голуба, чути голос Отця небесного, велике діло відкуплення людського роду освячується.
Коли ми в Ім’я Пресвятої Тройці прийняли таїнство хрещення, то Бог Отець і до нас у тій хвилі сказав: “Це син мій, або донька моя”, – відкуплена кров’ю Сина мого, освячена ласкою Духа Святого, сотворена мною для вічного блаженства.
Чи вкриває нас і сьогодні свята Божа ласка? Чи ще залишаємося ми дітьми Бога? Чи невинним серцем прославляємо святе Богоявлення, чи, може, ми осквернені гріхом? Застановімося, ким ліпше нам бути: синами Пресвятої Тройці і спасіння чи дітьми прокляття і рабами пекла? Якщо ж ми втратили одежу невинности, то є ще купіль жалю, є сльози покаяння. Є надія на Боже милосердя. Не забуваймо про це і не забуваймо про свої душі. Бо ж душу одну лиш маємо.
Сьогоднішній празник давніше звався днем “просвіщення”, бо в день цей було хрещено оглашенних, а вони, як і всі, у св. хрещенні отримували ласку “просвіщающу” (просвітлення). Ісус Христос, згідно з переданням, після свого хрещення сам охрестив Пречисту Діву, святого Йоана Хрестителя, а потім апостолів. Хрещення Спасителя відбулося в п’ятницю. Місце, де Христос прийняв хрещення, лежить між Сартаною та Єрихоном. Це саме те місце, де Ісус Навин, багато століть тому, перейшов з народом ізраїльським сухою ногою через Йордан, а сталося це завдяки скинії завіту, котру священики тримали, стоячи в ріці так довго, поки весь народ не перейшов на другий берег. Хвилі Йордану в часі хрещення затрималися і не плили.
Сьогодні в цей день відбувається торжественне водосвяття на річках, а вірні набирають свяченої води і зберігають її в домівках, віруючи, що вода та ніколи не зіпсується. Цей звичай сягає сивої давнини, ще святий Йоан Золотоустий пише: “Христос хрестився і освятив єство вод, і тому в празник хрещення всі, зачерпнувши опівночі води, приносять її додому і зберігають протягом цілого року. І вода та не псується, а часом рік, два і більше літ залишається придатною і нічим не поступається свіжо зачерпнутій воді”. У перших віках християни, як і ми сьогодні, в день Богоявлення Господнього спішили до церкви, відклавши всякі буденні справи. Ось що говорив святий Григорій Богослов у своїй проповіді на день Богоявлення: “Нині я пізнаю своє стадо, нині бачу церкву в гідній для неї красі, бо ви, полишивши буденні заняття, зійшлися на богослуження так велелюдно, що стало тісно, навіть престол облягли, а тим, що не знайшлося місця в церкві, зайняли всі входи, подібно бджолам, де одні у вулику трудяться, а інші біля вулика дзижчать”.
Хай буде слава, честь і поклоніння Пресвятій Тройці, а нам життя вічне – амінь. По Йордані священик ходить “з кропилом”. Це також дуже старий звичай і дай Боже, щоб зберігався якнайдовше. Ми ж дбаймо, щоб у цей день наша хата була чиста й охайна, щоб діти наші добре знали, в пам’ять про яку подію священик окроплює всіх свяченою водою. І нам, батькам, приємно буде, якщо в цю хвилю діточки наші заспівають ангельськими голосочками: «Явився Єсси днесь вселенній і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас. Пізнавши Тебе, співаємо: Ти прийшов і появився – Світло недоступне.»
__________
І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
