До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.
Еф. 224 зач.; 4, 7-13.
7. Браття, кожному з нас дана благодать в міру Христових дарів. 8. Тому й сказано:
Зійшовши на висоту, полонив він полонених,
і дав людям дари.
9. Те «зійшовши» що означає, як не те, що він був зійшов униз у найнижчі частини землі? 10. Той же, хто був зійшов униз, є той самий, що зійшов вище всіх небес, щоб усе наповнити. 11. І він настановив одних апостолами, інших пророками, ще інших євангелистами, пастирями, і вчителями, 12. для вдосконалення святих на діло служби, на будування тіла Христа, 13. поки ми всі не дійдемо до єдности у вірі й до повного пізнання Божого Сина і не станемо дорослим мужем, у міру повного зросту, повноти Христа.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 8 зач. 4, 12-17.
12. В тому часі зачувши, що Івана ув’язнено, Ісус вернувся в Галилею 13. і, покинувши Назарет, пішов і оселивсь у Капернаумі, що при морі, на границях Завулона та Нафталі, 14. щоб збулося те, що сказав був пророк Ісая:
15. О земле Завулона та земле, Нафталі,
приморський шляху, країно за Йорданом,
поганська Галилеє!
16. Народ, який сидів у темноті, побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, зійшло світло.
Матея 8, 16: “Народ, який сидів у темноті, побачив велике світло”
Дуже часто, щоб вийти на світло, потрібна неабияка сміливість, адже, якщо темрява всіх вирівнює, то світло чітко окреслює тіні і розкриває недоліки. Тож, вийшовши на світло, найперше маємо зрозуміти, якими є насправді.
Ісус, увійшовши в темряву людства, зробив найбільше, що можна лише собі уявити, – освітив її світлом любові, спонукаючи й нас нести це світло в життя інших.
Не біймося виходити з темряви і змінюватися, щоб освітлювати дорогу для інших.
