Першого соборного послання святого апостола Петра читáння.
Ряд: 1 Пт. 61 зач.; 4, 1-11.
1. Улюблені, тому що Христoс страждав тілом, ви теж озбройтеся тією самою думкою, тобто: хто страждав тілом, той перестав грішити, 2. щоб решту часу жити в тілі не за людськими похотями, але за волею Божою. 3. Бо доволі часу пішло на те, що ви виконували волю поган, що запродають себе розпусті, пристрастям, пияцтву, гульні, пиятикам та мерзенній службі бовванам. 4. Тому вони дивуються, що ви не рветеся разом із ними до того самого багна розпусти, і хулять. 5. Але за це вони дадуть відповідь тому, хто готов судити живих і мертвих. 6. На те бо й мертвим проповідувано благовість, щоб, суджені за людською волею в тілі, вони жили у Бозі духом.
7. Кінець усьому близько. Будьте мудрі і тверезі, чувайте в молитвах. 8. Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов покриває силу гріхів. 9. Будьте гостинні один до одного, без нарікання. 10. Служіть один одному, кожен тим даром, що прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті. 11. Коли хто говорить, то наче б говорив Божими словами; коли хто служить, то як би натхненний Божою силою, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила на віки віків. Амінь.
До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
Св: Євр. 318 зач.; 7, 26 – 8, 2.
26. Браття, такого нам годилось мати первосвященика: святого, невинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, 27. який не має потреби, як ті первосвященики, щодня приносити жертви перше за власні гріхи і потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. 28. Закон бо настановляє первосвящениками людей, підлеглих немочі, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, досконалого навіки.
1. Головне ж з того, що ми сказали: ми маємо такого первосвященика, який возсів на небі по правиці престола Величчя, 2. служителя святині і справжнього на мету, що Господь спорудив, не чоловік.
Від Марка святого Євангелія читáння.
Ряд: Мр. 56 зач. 12, 28-37.
28. Того часу один з книжників, що чув, як садукеї сперечалися з Ісусом, побачивши, підійшов і спитав його:
– Яка перша з усіх заповідей?
29. Ісус відповів:
– Перша: слухай, Ізраїлю, Господь, Бог наш – Господь єдиний, 30. і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й всією силою твоєю. 31. А друга: будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає.
32. І сказав йому книжник:
– Добре, учителю: ти сказав по правді, що Він – єдиний, і що немає іншого, крім нього. 33. І що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією і любити ближнього, як себе самого – це більш, ніж усі всепалення та жертви.
34. Ісус, побачивши, що той відповів розумно, сказав до нього:
– Ти недалеко від царства Божого.
І ніхто не смів більше його питати.
35. Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі:
– Як то воно книжники кажуть, що Христос – син Давидів? 36. Аджеж Давид сам промовив був Святим Духом:
Сказав Господь Господеві моєму:
сиди праворуч мене,
доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.
37. Сам Давид зве його Господом; як же тоді він – його син?
І багато людей слухали його радо.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Св: Йо. 36 зач. 10, 9-16.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько. 10. Злодій не приходить, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні. 11. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє дав за овець. 12. Наймит, який не пастир і якому вівці не належать, бачить вовка, що надходить, і кидає вівці та біжить геть; і вовк хапає їх і розполохує. 13. Наймит же втікає, бо він наймит і не дбає про вівці. 14. Я – добрий пастир і знаю моїх, і мої мене знають. 15. Отець мій знає мене, і я знаю Отця; я життя моє кладу за мої вівці.
16. Ще й інші вівці маю, що не з цієї кошари; і їх мушу привести: вони почують мій голос, і буде одне стадо й один пастир.
І Петра 4, 8: “Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов покриває силу гріхів”
Заповіт любові – найбільший і найважливіший із тих, що ми отримали від Господа. Лише через любов до свого ближнього ми можемо проявляти любов до самого Бога. Лише любов здатна позбавляти нас злоби, змінювати нашу сутність, не давати гріховним слабкостям – ненависті, заздрості, осудження – зароджуватися в наших серцях.
“Майте любов, бо любов покриває гріх”. Навіть цих слів достатньо, щоб ми змогли усвідомити, чому Ісус пішов на жертву задля нас. Бо любив і любить. Бо хотів позбавити нас гріха, через який ми не мали права бути поруч із Господом.
Майте велику любов, помножуйте її і щедро діліться нею з усіма, кого вам посилає життя.
