До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
Ряд: 1 Кор. 146 зач.; 10, 23-28.
23. Браття, все мені дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує. 24. Ніхто хай не шукає для себе користи, але для другого. 25. Їжте все, що у м’ясника продається, нічого не турбуючися ради совісти; 26. Господня бо земля та її повнота. 27. Як хто з невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, зовсім не турбуючись ради совісти. 28. Але як хто вам скаже: «Це було жертвоване ідолам» – не їжте задля того, хто попередив вас, і задля совісти: Господня бо земля і її повнота.
До Солунян першого послання святого апостола Павла читáння.
За упокій: 1 Сол. 270 зач.; 4, 13-17.
13. Браття, не хочемо, щоб ви не знали щодо померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14. Бо ми віруємо, що як Ісус умер і воскрес, так і тих, що уснули в Ісусі, Бог приведе з ним. 15. Це бо ми вам кажемо словом Господнім: ми, що живемо, що лишимося до приходу Господа, не випередимо тих, що уснули. 16. Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли у Христі. 17. Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними взяті на хмари у повітря, назустріч Господеві, і так будемо з Господом завжди.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Ряд: Лк. 105 зач. 21, 8-9; 25-27; 33-36.
8. Сказав Господь:
– Глядіть, щоб вас не звели: бо багато хто прийдуть у моє ім’я і будуть казати: це я і – час наблизився. Не йдіть слідом за ними. 9. Коли почуєте про війни та розрухи, не бійтеся, бо треба, щоб перш це сталося, але кінець не зараз.
25. І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження від реву моря та його хвиль. 26. Люди омертвіють від страху, очікуючи того, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили. 27. Тоді побачать Сина чоловічого, що йтиме на хмарах зо силою і славою великою.
33. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.
34. Вважайте на себе, щоб часом серця ваші не заскорузли від обжирства, пияцтва та життєвих клопотів, і щоб той день не впав на вас зненацька, 35. немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на лиці всієї землі. 36. Будьте чуйні, отже, і ввесь час моліться, щоб ви могли уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Сином чоловічим.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
За упокій: Йо. 16 зач. 5, 24-30.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
24. Істинно, істинно кажу вам: хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.
25. Істинно, істинно кажу вам: надходить час, ба вже й тепер він, коли померлі почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. 26. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі, 27. і дав йому владу суд чинити, бо він – Син чоловічий. 28. Не дивуйтеся тому, бо надходить час, коли всі, що у гробах, почують його голос 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а ті, що чинили зло, на воскресіння суду. 30. Не можу я нічого діяти від себе самого; я суджу так, як чую, і суд мій справедливий, бо я шукаю не моєї волі, але волі того, хто послав мене.
Йоана 5, 24: “Хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним”
Слухати і вірити – Він більше нічого від нас не хоче. Це як зі справді добрими батьками. Слухати і вірити сказаному. Звичайно, робити вибір самотужки, але завжди пам’ятати поради і вірити, що хочуть для нас лише найкращого.
Слухати і вірити – так небагато, але чомусь так складно. Ми готові слухати і вірити кого завгодно, робити собі кумирів із тих, хто бунтує, чи каже, що світ зовсім не такий, як нам каже Батько. Лише коли спіткнемося і боляче впадемо, пригадуємо, що забули, про що нас просить – слухати і вірити, щоб спастися, щоб не впасти, щоб не нашкодити собі.
