Святе Письмо з розважанням на 22 березня

Псалом 16

Вислухай, Господи, справедливу мою справу, почуй моє благання,* прихили вухо до мольби моєї з уст нелукавих.

Від тебе має вийти моє слушне право;* очі твої нехай бачать правду.

Як вивідаєш моє серце, навідаєшся вночі до мене, вогнем мене випробуєш,* несправедливости в мені не знайдеш.

Уста мої не согрішили людським робом;* за словом уст твоїх я зберіг путь закону.

Стопи мої твердо тримаються твоєї стежки,* і ноги мої не спіткнулись.

До тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, Боже;* нахили до мене своє вухо, вислухай моє слово.

Яви твою предивну милість,* ти, що від ворогів рятуєш тих, що прибігають під твою десницю.

Хорони мене, як зіницю ока,* сховай мене в тіні крил твоїх, від грішників, які на мене насідають.

Вороги мої люті довкола мене обсіли,* замкнули жирне своє серце, устами згорда промовляють.

Ось вони на кожнім кроці мене обступили,* тільки й чигають, щоб мене на землю повалити.

Неначе лев, який на здобич зазіхає,* як те левеня, що засідає у сховку.

Встань, Господи, йди на нього, повали його;* врятуй мечем від грішника мою душу;

Від смертних, Господи, рукою твоєю,* від людей, яких доля − життя дочасне, яких живіт ти наповняєш достатками своїми.

Ними насичуються їхні діти,* а рештки лишають своїм немовлятам.

А я в моїй правді твоє лице побачу,* і проснувшись, насичуся твоїм видом.

Псалом 16: “Яви твою предивну милість”

Милосердя і щедрості – те, чого завжди очікуємо від Бога. Нам не так важливо, щоб Він був справедливий, особливо, якщо це стосується наших прогрішень, як те, щоб завжди нам пробачав і любив так безальтернативно, як любимо своє дитя. заплющуючи очі на всі недоліки і на всі “загравання” з гріхом.

Нам не так важливо, що ми почуємо від Бога, як те, щоб Він почув нас. Ми можемо невпинно повторювати свої прохання, але не зупиняємося , щоб сказати: “Боже, я хочу чути Тебе!”

Для нас не надто важливо, скільки часу ми проводимо в молитві – п’ять чи п’ятнадцять хвилин. Але ми хочемо, щоб Бог був завжди біля нас. навіть , коли своїй метушні ми не знаходимо на розмову з ним навіть тих кількох хвилин.

Божа милість і любов – безмежні. Але ми добровільно обмежуємо свої серця для того, щоб осягнути всю їхню глибочінь.