Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
Ряд.: Євр. 313 зач.; 6, 9-12.
9. Браття, ми надіємося, що з вами воно краще та що ви прямуєте до спасіння. 10. Бо Бог не є несправедливий, щоб забути ваші діла й любов, яку ви виявили до його імени, і послуги, що ви святим робите понині. 11. Ми бажаємо, щоб кожний з вас показував таку саму старанність для повного осягнення надії аж до кінця, 12. щоб ви не стали недбайливі, але наслідували тих, які вірою й витривалістю приймуть у насліддя обітниці.
Від Марка святого Євангелія читáння.
Ряд.:Мр. 31 зач. 7, 31-37.
31. Одного разу Ісус, покинувши тирську країну, прийшов через Синод над Галилейське море у межі околиць Десятимістя. 32. І приводять йому глухонімого і благають його, щоб поклав на нього руку. 33. Взяв він його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, доторкнувсь до його язика; 34. підвівши очі на небо, зітхнув і каже:
– Еффата (тобто: відкрийся).
35. І зараз же відкрились його вуха, і язик у нього розв’язався, і він почав виразно говорити. 36. І наказав їм нікому про це не говорити. А що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували. 37. І здивовані над міру, говорили:
– Він усе добре зробив: і глухим дає слух, і німим – мову.
—-
Мр. 7, 31-37. «Вклав йому пальці свої у вуха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика».
Зазвичай бачимо у Євангелії, що Ісус Христос діє своїм словом. Словом, як Бог, промовляє, словом зціляє, виганяє бісів. Однак це Євангеліє описує випадок, який відрізняється від решти, це, як кажемо тепер, інший підхід. Спаситель використовує свої руки, свою слину. Це показано для того, що б зрозуміти, що і в нашому християнському житті Бог дуже часто діє за посередництвом чогось чи когось.
У сучасному світі Бог дуже рідко діє в особливий спосіб. Він, як правило, діє через людей, обставини, події, ситуації. Тому нам треба розвивати в собі вміння бачити й чути, що за всіма людьми чи ситуаціями є Бог, за всіма подіями виявляти Його присутність, знати, що через все діє Господь, що випадковостей не буває. Уміймо розпізнавати й бачити Бога за всім і зустрічати Його у своєму щоденному житті! (Вл. Венедикт Алексійчук)
Євр. 6, 9-12. «Щоб ви не стали недбайливі, а навпаки, наслідували тих, які вірою і витривалістю успадковують обітниці»
Часто в різноманітних обставинах і ситуаціях ми недбайливі та ліниві. Не зважаємо на важливі речі, ігноруємо ті чи інші життєві ситуації. Однак коли собі усвідомимо, що Бог дає це все нам, то краще зрозуміємо, що у кожній ситуації ми можемо жити свято або грішно.
Де є гріх? Де ми не дбаємо, легковажимо, пропускаємо. А де ми дбаємо, турбуємось, то неминуче з часом ми здобуваємо перемогу, осягаємо успіх. І проблема не в обставинах, які оточують нас, не в людях, навіть не в самих собі, бо Бог нас створив такими, як ми є. Проблема в тому, що ми не завжди дбаємо, не завжди турбуємось, щоб жити по-християнськи, жити досконало, свято і праведно. Стараймося все більше дбати, щоб все виконувати якнайкраще, і наше життя дуже швидко переміниться. (Вл. Венедикт Алексійчук)
