Послання до Євреїв 2:11-18
11 Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами, 12 коли каже: «Я звіщу ім’я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.» 13 І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.» 14 А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, 15 і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві. 16 Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама. 17 Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу. 18 Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.
Євангелія від Луки 1:24-38
24 Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, й таїлася п’ять місяців, кажучи: 25 “Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.” 26 Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я Назарет, 27 до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф, з Давидового дому; ім’я ж діви було Марія. 28 Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: “Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками.” 29 Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. 30 Ангел їй сказав: “Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. 31Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. 32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, 33 і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця.” 34 А Марія сказала до ангела: “Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?” 35 Ангел, відповідаючи, сказав їй: “Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. 36 Ось твоя родичка Єлисавета – вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною; 37 нічого бо немає неможливого в Бога.”38 Тоді Марія сказала: “Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!” І ангел відійшов від неї.
Сьогодні святкуємо одне з найвеличніших свят – свято Благовіщення, свято згоди Пречистої Діви стати матір’ю Бога і кожного з нас. Це свято неймовірно дивне глибиною прикладу Богородиці, Її віри та довіри.
Уявити важко стан Марії, молодої дівчини, якій довелось своїм рішенням вирішити долю світу.
Чи кожному з нас такими чутними стають Божі слова? Особливо, коли справа стосується нашого життя, вибору стосунків, покликання? Часто стаємо заручниками життєвих обставин, виборів, але зі своєї ж вини.
Маємо вчитись довіряти Богові свої магістральні життєві події – віддавати Йому свої доленосні рішення. Саме Господь в силах вирішити наші проблеми і в Його компетенції змінювати.
Слід кожному з нас просити Богородицю про ласку Її мудрого та розважливого заступництва, через яке наші рішення стануть такими, якими Господь радітиме також, радітиме разом з нами!
Богородице Діво, радуйся!