Діянь святих апостолів читáння.
Ді. 26 зач.; 10, 34-43.
34. В тих днях Петро почав говорити, кажучи:
– Я поправді розумію, що Господь не дивиться на особу, 35. але хто його боїться і чинить правду в кожному народі, той йому приємний. 36. Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх. 37. Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрищення, що проповідував Іван: 38. про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, творячи добро та зціляючи всіх, що диявол поневолив, бо Бог був з ним. 39. І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили. 40. Його Бог на третій день воскресив і появив його 41. не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих. 42. І він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то він призначений Богом суддя живих і мертвих. 43. Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, його ім’ям одержує відпущення гріхів.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 29 зач. 8, 12-20.
12. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
– Я – світло світу. Хто йде за мною, не буде в темряві блукати, а буде мати світло життя.
13. І мовили до нього фарисеї:
– Ти свідчиш сам про себе: твоє свідоцтво недостовірне.
14. Ісус відповів їм:
– Хоч я й свідчу сам про себе, свідоцтво моє достовірне, бо я знаю, звідкіль я прийшов і куди йду; ви ж не знаєте, звідкіля приходжу і куди йду. 15. Ви судите по тілу; я не суджу нікого. 16. І коли я суджу, суд мій правдивий, бо я не сам, але я і Отець, який послав мене. 17. Та ж і в законі вашім написано, що свідчення двох свідків достовірне. 18. Я свідчу про себе самого, і Отець, який послав мене, свідчить про мене.
19. Тоді вони йому сказали:
–Де твій Отець?
Ісус відповів:
– Ні мене ви не знаєте, ні Отця мого. Якби ви мене знали, може б і Отця мого знали.
20. Він промовив ті слова біля скарбоні, коли навчав у храмі. І ніхто його не схопив, бо не прийшла іще його година.
Йоана 8, 15: “Ви судите по тілу; я не суджу нікого”
Ми звикли сприймати людей за їх вчинками. Робимо висновки, часто поспішні, і тавруємо один одного. Вже від того, яку картинку змалювали, залежить і наше ставлення одні до одних. Хтось у нас викликає симпатію з перших хвилин, а хтось навпаки, настільки дратує, що ми навіть не здатні об’єктивно оцінити, якою є ця людина.
Господь знає нас іншими: наші помисли і дії, думки і те, що насправді кажемо, наші кроки, які зробимо і ті, за які будемо шкодувати. Та Його абсолютна любов є саме такою, як каже нам любити один одного – такими як є. Не таврувати і ненавидіти, не лицемірити і обмовляти, а просто розуміти, що всі ми – Божі діти і кожного є за що любити
