Святе Письмо з розважанням на 1 липня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 1 липня

          До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

          Ап.: Рим. 101 зач.; 9, 6-19.

          6. Браття, воно не так, щоб слово Боже впало марно: бо не всі ті, що від Ізраїля, ізраїльтяни; 7. і не ті, що нащадки Авраама, всі його діти; але від Ісаака назоветься твоє потомство, 8. тобто не тілесні діти – діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків. 9. Слово ж обітниці таке: цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари. 10. Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака; 11. коли ж вони ще не народились і нічого доброго чи злого не зробили, – щоб Бог у своїй постанові був вільний вибирати, залежно 12. не від діл, а від того, який кличе, – їй було сказано: старший молодшому буде служити. 13. Бо написано:

          Якова полюбив я,
          Ісава ж незлюбив.

          14. Що ж скажемо, що Бог несправедливий? Зовсім ні. 15. Бо він каже Мойсеєві:

          Помилую, кого хочу помилувати,
          і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.

          16. Отже це не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує. 17. Письмо бо каже фараонові: якраз на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу й щоб по всій землі славилося моє ім’я. 18. Отож, кого він хоче, того милує і, кого хоче, того чинить заскорузлим.

          19. Скажеш, отже, мені: чому іще він докоряє? Хто бо може противитися його волі?

          До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.

          Свята: Євр. 306 зач.; 2, 11–18.

          11. Браття, той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому він не соромиться називати їх братами, коли каже:

          12. Я звіщу ім’я твоє моїм братам,

          хвалитиму тебе серед громади.

          13. І ще:

          Буду надіятись на нього.

          Та:

          Ось я і діти, що Бог мені дав.

          14. А що діти були учасниками тіла й крови, і він також взяв участь у тому, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола, 15. і визволити тих, яких страх смерти все життя тримав у рабстві. 16. Аджеж не від ангелів прийняв він на себе, а від потомства Авраама. 17. Тому він мусив бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним первосвящеником у справах Божих на спокутування гріхів народу. 18. Тому, отже, що він страждав і сам був випробуваний, він може помогти тим, що проходять через пробу.

          Від Матея святого Євангелія читáння.

          Ряд.: Мт. 38 зач. 10, 32-36; 11, 1.

          32. Сказав Господь своїм учням: Кожний, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним. 33. А хто мене зречеться перед людьми, того й я зречусь перед Отцем моїм небесним.

          34. Не думайте, що я прийшов принести мир на землю. Не мир прийшов я принести на землю, а меч. 35. Я прийшов розлучити чоловіка від його батька, дочку від її матері і невістку від її свекрухи. 36. І ворогами чоловіка будуть його домашні.

          1. Коли Ісус скінчив навчати дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати і проповідувати по їхніх містах.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          Свята: Йо. 9 зач. 3, 13-17.

          13. Сказав Господь: Ніхто не зійшов на небо, крім того, хто зійшов з неба: Син чоловічий. 14. І як Мойсей підняв змія в пустині, так Син чоловічий має бути піднесений, 15. щоб кожен, хто вірує у нього жив життям вічним.

          16. Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але жив життям вічним. 17. Бо Бог не послав у світ Сина, щоб світ засудити, але щоб ним спасти світ.

          Замість Достойно, приспів: Величай, душе моя, найсолодшого Ісуса – Чоловіколюбця.

          I ірмос, глас 2: Від Бога – Бога Слово, * що несказанною мудрістю * прийшов обновити Адама, * їддю у тлінь впалого тяжко, * що від Святої Діви несказанно ради нас воплотився, * вірні однодумно піснями величаємо.


          Йоана 3, 16 : “Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного”

          Щоразу, чинячи гріх, піддаючись спокусі, не маємо права забувати : гріховність кожного з нас привела Ісуса на хрест до мученицької смерті.

          Згадайте, як, засуджуючи Його, народ, який недавно величав і возносив Месію, кричав: “розіпни”, так, ніби перед ними був найбільший і найжорстокіший розбійник. Зневага і ненависть оволоділа тими, задля порятунку яких Ісус віддавав життя.

          Тож, коли усвідомлено йдемо на гріх, чи не є тими, хто кричить: “розіпни ЙОГО”?

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.