До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 97 зач.; 8, 14-21.
14. Браття, ті, яких водить Дух Божий – сини Божі. 15. Бо ви не прийняли духа рабства, щоб знову попасти в страх, але прийняли дух усиновлення, яким кличемо: Авва – Отче. 16. Цей самий Дух свідчить разом із нашим духом, що ми діти Божі; 17. а коли діти, то й наслідники Божі – співнаслідники Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним прославитися.
18. Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам явитися. 19. Бо сотворіння чекає нетерпляче виявлення синів Божих. 20. Сотворіння було підбите тлінню не добровільно, а тим, хто його підбив, у надії, 21. що й саме сотворіння визволиться від рабства зітління, на волю слави дітей Божих
Алилуя (г. 4): Візвали праведні, і Господь вислухав їх, і від усіх скорбот їх ізбавив їх (Пс. 33,18).
Стих: Багато скорбот у праведних і від усіх них ізбавить їх Господь (Пс. 33,20).
Стих: Блаженні, яких вибрав і прийняв Ти, Господи і пам’ять їх з роду в рід (Пс. 64,5).
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 30 зач. 9, 9-13.
9. В той час, ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього:
– Іди за мною!
Той устав і пішов слідом за ним.
10. Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, і посідали з ним і з його учнями. 11. Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням:
– Чого ваш учитель їсть з митарями та грішниками?
12. Почувши те, Ісус озвався:
– Здорові не потребують лікаря, лише хворі. 13. Ідіть, отже, і навчіться, що значить: я милосердя хочу, а не жертву. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.
Луки 5, 31-32: “Не здорові потребують лікаря, але хворі. Я прийшов не щоб кликати до каяття праведників, але грішників”
Визнати залежність – це вже перший крок до видужання. Так кажуть тим, хто бореться з поганими звичками. Гріх – це теж залежність і хвороба, яка виїдає нас зсередини. Коли живемо в гріху, то настільки звикаємося з тим станом, що навіть перестаємо помічати. Та й більше, почуваємо себе дискомфортом на перших порах, коли пробуємо позбутися грішності.
Та чи можемо ігнорувати свою хворобу гріха? Напевно що ні. Бо маємо шанс і , доклавши зусилля, мусимо скористатися ним і позбутися гріха.
Подумайте, Христос пішов на смерть, щоб ми могли скористатися правом бути врятованими від гріха. І навіть тоді, коли піддалися спокусі і впали, маємо безліч можливостей для порятунку. Треба лише захотіти цього.
