Святе Письмо з розважанням на 31 липня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 24 березня
  • Святе Письмо з розважанням на 23 березня
  • Святе Письмо з розважанням на 17 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 31 липня

          До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

          Ряд.: Рим. 116 зач.; 15, 1-7.

          1. Браття, ми, сильні, мусимо нести немочі кволих, а не самим собі догоджати. 2. Кожний з нас нехай намагається догодити ближньому на благо, для будування. 3. Бо й Христос не сам собі догоджав, а як написано: зневаги тих, що тебе зневажають, упали на мене. 4. Все бо, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість й утіху, про які нас навчає Писання. 5. Бог же терпеливости й утіхи нехай дасть вам, щоб ви між собою були однієї думки за Христом Ісусом, 6. щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

          7. Тому будьте приязливі один до одного, як і Христос був до вас на Божу славу.

          До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.

          Отців: Євр. 334 зач.; 13, 7-16.

          7. Браття, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки.

          9. Не дайте себе звести різними та чужими науками; воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що їх тримались. 10. У нас є жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. 11. Бо м’ясо тих звірят, кров яких первосвященик вносив у святиню за гріхи, палиться за табором. 12. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною кров’ю, страждав поза містом. 13. Вийдімо, отже, до нього поза табір, несучи наругу його, 14. бо ми не маємо тут постійного міста, але майбутнього шукаємо. 15. За його посередництвом приносімо завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. 16. Добродійства та взаємної щедроти не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.

          Від Матея святого Євангелія читáння.

          Ряд.: Мт. 33 зач. 9, 27-35.

          27. В той час, як Ісус відходив, слідом за ним пішли два сліпці, кричачи:

          – Помилуй нас, сину Давидів!

          28. І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, і він спитав їх:

          – Чи віруєте, що я можу це зробити?

          – Так, Господи! – вони йому кажуть.

          29. Тоді він доторкнувся до їхніх очей, кажучи:

          – Нехай вам станеться за вашою вірою!

          30. І відкрились їхні очі. Ісус суворо наказав їм:

          – Глядіть, щоб ніхто не знав про це.

          31. Та вони, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні.

          32. Як вони виходили, привели до нього німого, що був біснуватий. 33. Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи:

          – Ніколи чогось такого не видано в Ізраїлі.

          34. Фарисеї ж говорили:

          – Він виганяє бісів князем бісівським!

          35. Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи євангеліє царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          Отців: Йо. 56 зач. 17, 1-13.

          1. В той час Ісус, підвівши очі до неба, сказав:

          – Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, 2. згідно з владою, яку ти дав йому над усяким тілом: дати життя вічне тим, яких ти дав йому. 3. Це – вічне життя, щоб пізнали тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, якого послав єси. 4. Я прославив тебе на землі: виконав діло, яке ти дав мені виконати. 5. Тепер, отже, прослав мене, Отче, у себе, тією славою, яку я мав у тебе, перш ніж постав світ.

          6. Я об’явив твоє ім’я людям, яких ти дав мені зо світу. Вони були твої, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово. 7. Тепер вони зрозуміли, що все, що ти дав мені, від тебе походить; 8. слова бо, що ти дав мені, я дав їм, і вони прийняли й таки справді зрозуміли, що я від тебе вийшов, і увірували, що ти мене послав.

          9. Я молюся за них, не за світ молюся, а за тих, яких ти дав мені, бо вони твої. 10. І все моє – твоє, і твоє – моє, і я прославився в них. 11. Я більше не у світі, але вони у світі, і я йду до тебе. Отче святий, ради імени твого бережи їх, тих, яких ти дав мені, щоб вони були одно, як і ми. 12. Коли я був з ними у світі, я беріг їх у твоє ім’я; я стеріг тих, яких ти дав мені, і ніхто з них не пропав, крім сина погибелі, щоб збулося Писання. 13. Тепер же йду до тебе й говорю це у світі, щоб вони мали у собі радість мою повну.


          Матея 9, 29: “Нехай вам станеться за вашою вірою!”

          Наша віра робить нас незламними.

          Наша віра допомагає пройти там, де ті, які позбавлені віри, бояться навіть ступити.

          Наша віра веде нас тоді, коли інші знемагають безсиллям і падають у безнадії.

          Вірте так сильно, наскільки можете вірити. Якщо відчуваєте, що слабнете у своїй вірі, згадайте слова батька, який привів свого хворого сина до Спасителя: “Вірую, Господи! допоможи моєму невірству” (Марка 9, 24). І на запитання “Чи віруєте, що я можу це зробити?”, майте тверду відповідь: “Так, Господи!”.

          І лише так! Без найменшого зерна сумніву. Бо “вам станеться за вашою вірою!”

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 24 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 23 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 17 березня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 5 / 5. Vote count: 1

            No votes so far! Be the first to rate this post.