До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Ряд: Рим. 111 зач.; 13, 1-10.
1. Браття, кожна людина нехай кориться вищій владі; нема бо влади, що не була б від Бога; і влади, що існують, установлені Богом. 2. Тому, хто противиться владі, противиться Божому велінню, і ті, що противляться, самі на себе суд накликають. 3. Начальники бо страшні не тим, хто чинить добро, а тим, хто – зло. Хочеш не боятися влади? Чини добро і будеш мати похвалу від неї; 4. вона бо слуга Божий, тобі на добро. Коли ти чиниш зло, бійся, бо недарма меч носить; вона Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло. 5. Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління. 6. Ось чому платите податки, бо слуги Божі пильно за цим дивляться. 7. Тож дайте кожному належне: кому податок – податок, кому мито – мито, кому пошана – пошану, кому честь – честь.8. Не майте жодних боргів ні в кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон. 9. Бо не чужолож, не вбивай, не кради, не пожадай і всі інші заповіді містяться у цьому слові: люби твого ближнього, як себе самого. 10. Любов ближньому зла не чинить. Отже, любов – сповнення закону.
Рм. 13, 1-10. «Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любові»
Усі ми створені на образ і подобу Божу, тому усі маємо подібні прагнення: бути любленими іншими та уникати зла. Може, ми маскуємо це наше прагнення, може, не маємо відваги це висловити, але нам важливо, коли хтось із дорогих і важливих для нас людей нам приділить увагу, свій час. І за тим криється наше прагнення любові. Ми хочемо чутись похваленими, цінними, за цим знову ж криється бажання бути любленими.
Тож стараймось любити кожну людину, яку зустрічаємо на нашій життєвій дорозі. Бо коли ми когось любимо, то не лише виявляємо якусь чесноту. Бог є Любов і даруючи любов ми даруємо Бога кожній людині. Бо насправді ж за прагнення любові є прагненням кожної людини за Богом. (Вл. Венедикт Алексійчук)
