Святе Письмо з розважанням на 14 серпня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 14 серпня

          До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

          Ряд.: 1 Кор. 128 зач.; 3, 9-17.

          9. Браття, ми співробітники Божі, ви Божа нива, Божа будівля.

          10. За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, інший же на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. 11. Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, і ця основа – Ісус Христос. 12. Коли ж хто на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи – 13. кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в вогні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно. 14. І коли чиє діло, що він збудував, устоїться, він прийме нагороду; 15. коли ж чиє діло згорить, він зазнає шкоди; та він сам спасеться, але наче крізь вогонь.

          16. Хіба не знаєте, що ви храм Божий і що Дух Божий у вас пробуває? 17. Коли хто зруйнує храм Божий, Бог його зруйнує, бо храм Божий святий, і цей храм – ви.

          До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

          Хреста: 1 Кор. 125 зач.; 1, 18-24.

          18. Браття, слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19. Писано бо:

          Знищу мудрість мудрих, і розум розумних зведу нінащо.

          20. Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові угодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрости, 23. ми проповідуємо Христа розп’ятого – ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. але для тих, що покликані – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу силу і Божу мудрість.

          Від Матея святого Євангелія читáння.

          Ряд.: Мт. 59 зач. 14, 22-34.

          22. Того часу Ісус заставив учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як відпускав народ. 23. І коли відпустив народ, пішов на гору молитись насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.

          24. Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний. 25. О четвертій сторожі ночі Ісус прийшов до них, ідучи по морю. 26. Учні, побачивши, що він іде по морю, жахнулись.

          – То привид! – заговорили і з переляку закричали.

          27. Та Ісус тієї ж миті мовив до них:

          – Будьте спокійні – це я, не бійтеся!

          28. Тоді Петро озвавсь до нього й каже:

          – Господи, коли це ти, вели мені прийти по воді до тебе!

          29. – Іди! – сказав Ісус.

          І вийшов Петро а човна, почав іти по воді і прийшов до Ісуса; 30. але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати і скрикнув:

          – Господи, рятуй мене!

          31. Ісус зараз же простягнув руку, вхопив його і мовив до нього:

          – Маловіре, чого усумнився?

          32. І як увійшли до човна, вітер ущух. 33. Тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи:

          – Ти істинно – Син Божий!

          34. І перепливши, прибули в землю генесаретську.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          Хреста: Йо. 60 зач. 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35.

          В той час первосвященики і старші зібрали раду на Ісуса, щоб його вбити, і привели його до Пилата, кажучи:

          6. Візьми і розпни його!

          Каже їм Пилат:

          – Візьміть його ви й розіпніть, бо я ніякої вини не находжу в ньому.

          7. Юдеї йому відповіли:

          – У нас є закон, і за законом він мусить умерти, бо він зробив себе Сином Божим.

          8. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. 9. Вернувся він ще раз у Преторію й каже Ісусові:

          – Звідкіля ти?

          Ісус не дав йому одвіту.

          10. Каже йому Пилат:

          – Зі мною не розмовляєш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити тебе, і маю владу розп’яти тебе?

          11. Відповів Ісус:

          – Ти не мав би наді мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Тому, хто мене тобі видав, має більший гріх.

          13. Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Літостротон, по-єврейськи – Гаввата. 14. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв:

          – Ось цар ваш.

          15. Ті закричали:

          – Геть! Геть із ним! Розпни його!

          Пилат каже їм:

          – Царя вашого розп’яти?

          Первосвященики відповіли:

          – Нема у нас царя, крім кесаря!

          16. І видав його їм на розп’яття.

          17. Взяли вони Ісуса; і несучи свій хрест, він вийшов на місце, зване Череп, по-єврейськи Голгота. 18. Там його розп’яли і з ним двох інших з одного й з другого боку, Ісуса ж посередині. 19. Пилат велів зробити напис і прибити на хресті. Написано було: «Ісус Назарянин цар юдейський». 20. Багато з юдеїв читали той напис, бо місце, де був розп’ятий Ісус, було близько міста. Писано було по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи.

          25. При хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:

          – Жено, ось син твій.

          27. Потім каже до учня:

          – Ось мати твоя.

          І від тієї хвилини учень узяв її до себе.

          28. По тому Ісус, знаючи, що все совершилось, щоб збулося Писання, мовив:

          – Жажду.

          30. Скуштувавши оцту, Ісус сказав:

          – Совершилось.

          І схиливши голову, віддав духа.

          31. Тому що то була п’ятниця та щоб тіла не лишилися в суботу на хресті, бо був Великдень тієї суботи, юдеї просили Пилата, щоб переламали їм голінки і їх зняли. 32. Вояки прийшли й переламали голінки першому і другому, що були з ним розп’яті. 33. Та коли приступили до Ісуса і побачили, що він уже помер, голінок йому не ламали, 34. але один з вояків проколов йому списом бік і зараз же потекла кров і вода.

          35. І той, який бачив, свідчить те, і свідчення його правдиве; і він знає, що говорить правду, щоб ви теж увірували.


          1 Корінтян 1, 21: “А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові угодно було спасти віруючих глупотою проповіді”.

          Нам зараз складно собі навіть уявити, що Ісуса Христа можна сприймати по-іншому, аніж як Сина Божого. Нам складно собі уявити, що Його сучасники не зуміли в Ньому розпізнати Спасителя. І навіть учні мали сумнів і побоялися йти за Ним, а відрікалися чи потребували перше торкнутися, щоб переконатися.

          Так, це дивує і але водночас і стає причиною, щоб задуматися. Ми точно знаємо, ким є Христос. Ми точно знаємо про Його жертву задля нашого порятунку, але, незважаючи на це, все ж продовжуємо сумніватися, що Божі Заповіді, що Божий Закон стосується кожного з нас і що своїми прогрішеннями йдемо супроти Бога.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.