Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 15, 29-38.
29. Браття, що зроблять ті, що христяться за мертвих? Коли мертві ніяк не воскресають, чого тоді за них христитись? 30. Чого й нам наражатися повсякчас на небезпеки? 31. Щодня я вмираю, брати, і свідчу це славою, яку я маю у вас в Христі Ісусі, Господі нашім. 32. І коли б я боровся зі звірами в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають,
їжмо й пиймо,
бо завтра помремо.
33. Не дайте себе обманути: лихі товариства псують добрі звичаї. 34. Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
35. Але може хто скаже: Як воскреснуть мертві і в якім тілі прийдуть? 36. Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не вмре. 37. І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або яке інше. 38. Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню – власне тіло.
Євангеліє від Матея 21, 23-27.
23. В той час, як навчав Ісус, приступили до нього первосвященики і старші народу і мовили:
– Якою владою ти чиниш це? Хто тобі дав цю владу?
24. Ісус у відповідь сказав їм:
– Я теж спитаю вас одну річ, і коли мені на неї відповісте, я вам теж скажу, якою владою я чиню це. 25. Іванове хрищення звідки було? З неба чи від людей?
Вони почали міркувати між собою: «Як скажемо: з неба, він нам скаже: чого ж тоді ви не увірували в нього? 26. А як скажемо: від людей, – боїмось народу, всі бо вважають Івана за пророка». 27. І вони відповіли Ісусові:
– Не знаємо.
Тоді він сказав їм:
– І я вам не скажу, якою владою чиню це.
Не дайте себе обманути: лихі товариства псують добрі звичаї.
Ми не можемо жити в абсолютній ізоляції. Бо завжди потребуємо слова підтримки, поради. І насправді дуже багато залежить від того, яке середовище собі обираємо.
Іноді здається, що вдасться відстояти свої принципи у будь-якому колі людей, але це зовсім не так. Люди змінюють нас, навіть якщо ми цього не помічаємо.
Якщо усі навколо тебе зловживатимуть наркотиками чи алкоголем – тобі рано чи пізно захочеться теж.
Якщо навколо тебе – невіруючі люди, то їхні переконання непомітно прослизнуть і до тебе.
Обираючи собі товариство, ми врешті стаємо його частинкою і віддзеркаленням.
Тому добре обирати спільноту Божу – де є ті, хто розділяє, розуміє, підтримає.
Якщо ми не відчуватимемо міцного зв’язку із Богом, то нас дуже легко можна буде “пересадити”.
