До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
Ряд.: 1 Кор. 123 зач.; 1, 3-9.
3. Браття, благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
4. Завжди дякую за вас моєму Богові, за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі, 5. бо ви в ньому збагатились усім – усяким словом і всяким знанням: 6. Христове свідоцтво утвердилося серед вас 7. так, що не бракує жодного дару ласки вам, що очікуєте об’явлення Господа нашого Ісуса Христа, 8. який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа. 9. Вірний Бог, що вас покликав до співучасти зі своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.
До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
Прп.: Євр. 334 зач.; 13, 7-16.
7. Браття, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки.
9. Не дайте себе звести різними та чужими науками; воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що їх тримались. 10. У нас є жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. 11. Бо м’ясо тих звірят, кров яких первосвященик вносив у святиню за гріхи, палиться за табором. 12. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною кров’ю, страждав поза містом. 13. Вийдімо, отже, до нього поза табір, несучи наругу його, 14. бо ми не маємо тут постійного міста, але майбутнього шукаємо. 15. За його посередництвом приносімо завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я. 16. Добродійства та взаємної щедроти не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Ряд.: Мт. 78 зач. 19, 3-12.
3. Того часу приступили до Ісуса фарисеї, і, спокушаючи його, спитали:
– Чи можна чоловікові відпустити свою жінку з якої-будь причини?
4. Він відповів їм:
– Хіба ви не читали, що Творець від початку сотворив їх, чоловіка і жінку, 5. і мовив: тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і вони будуть двоє одно тіло, 6. так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог злучив, людина хай не розлучає.
7. Кажуть вони до нього:
– Чому ж тоді Мойсей велів дати розвідний лист і відпустити її?
8. Він сказав їм:
– Задля жорстокости сердець ваших Мойсей дозволив вам відпускати жінок ваших; спочатку ж не було так.
9. А я кажу вам: хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і жениться з іншою, той чинить перелюб; і хто жениться з розведеною, чинить перелюб.
10. Кажуть до нього учні:
– Коли така справа чоловіка з жінкою, то ліпше не женитись.
11. Він відповів їм:
– Не всі розуміють це слово, лише ті, кому дано. 12. Бувають бо скопці, що з матірнього лона такими народились; бувають і скопці, яких люди оскопили; бувають і скопці, що самі себе оскопили задля царства небесного.
Хто може збагнути, нехай збагне.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Прп.: Мт. 43 зач. 11, 27-30.
Сказав Господь своїм учням:.
27. Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.
28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.
Матея 11, 28: “Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас”
Він взяв усі наш гріхи на себе і помер, щоб ми жили.
Він через свої страждання показав безмежну силу і любов, щоб ми мали сенс для праведного життя.
Він не чекав возвеличення, а Сам свою велич принизив, щоб стати такими, як ми, і відкрити безкінечне милосердя.
Він не наказує і не повеліває нами, а дає право на вибір, щоб ми були вільними.
Він не перестає очікувати на нас, навіть тоді, коли ми відвернулися і забули про Нього.
Він готовий зустріти нас із усіма зболеннями, зраненнями і страхами, щоб облегшити їх і подарувати спасіння.
Ходімо!
