Святе Письмо з розважаннями на 19 вересня

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 8 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 7 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 6 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 19 вересня

          До Галатів послання святого апостола Павла читáння.

          Гал. 202 зач.; 2, 11-16.

          11. Браття, коли Петро прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому у вічі, тому що він заслужив докір. 12. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, почав таїтися та відлучуватися, боячись обрізаних. 13. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством. 14. Та коли я побачив, що вони не ходять прямо за євангельською істиною, перед усіма я сказав Кифі: коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганськи, не по-юдейськи, як можеш силувати поган, щоб жили по-юдейськи?

          15. Ми з роду юдеї, не грішники з поган; 16. та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто.

          Від Марка святого Євангелія читáння.

          Мр. 21 зач. 5, 24-34.

          24. Одного разу слідом за Ісусом ішло багато люду, що тиснувся до нього. 25. І ось одна жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу 26. й натерпілась чимало від багатьох лікарів та витратила все, що мала, а полегші ніякої не зазнала, ба й, навпаки, ще гірше їй стало, 27. почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулась його одежі. 28. Мовила бо: «Як доторкнуся до його одежі – видужаю». 29. І висохла тієї ж хвилини її кровотеча, і вона почула тілом, шо видужала від недуги. 30. Ісус, вмить почувши, що з нього вийшла сила, обернувся до народу і спитав:

          – Хто доторкнувся до моєї одежі?

          31. Учні його сказали йому:

          – Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, і питаєш: хто мене доторкнувся?

          32. І озирнувся навколо, щоб побачити ту, що так вчинила. 33. Жінка ж, налякана, тремтячи, – знала бо, що сталось з нею, – приступила, впала перед ним і оповіла всю правду. 34. Він їй сказав:

          – Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі й будь здорова від твоєї недуги.

          —-

          Матея 9, 22: “Віра твоя спасла тебе”.

          Можемо лише уявити собі, скільки людей було навколо Ісуса Христа. Усіх притягувала його надзвичайна особистість. Господь творив знаки, знамення, чуда, зцілював – це приваблювало людей. Усі бачили, що Він не є звичайною людиною. Але зауважмо, що того, що людей притягувало, було ще замало, аби зцілитися. Ті, що отримали від Господа зцілення, мали віру. Саме через їхню віру Ісус оздоровлював їх і зцілював. 

          Ісус Христос був, є і буде той самий. В історії життя кожного з нас повторюється те ж саме, що і в житті людей, які зустрічалися з Ним. Господь може зцілювати нас, як і їх, через нашу віру. Господь через нашу віру може змінювати нас, оздоровлювати, давати мудрість. Але Він сам не може змінити нас, Він не може силоміць зробити нас ліпшими, добрими чи святими. Бог потребує нашого бажання та віри. Бог є Тим, хто може зцілити, змінити нас. А ми – ті, які потребують цієї зміни та зцілення. Але чи ми віримо й довіряємо Богові, що Він справді може нас зцілити? І так, як ця жінка повірила і за її вірою далося їй, так і ми, коли повіримо, за нашою вірою отримаємо. 

          Владика Венедикт (Алексійчук)

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 8 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 7 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 6 грудня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.