Святе Письмо з розважанням на 25 вересня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 25 вересня

          До Галатів послання святого апостола Павла читáння.

          Ряд.: Гал. 215 зач.; 6, 11-18.

          11. Браття, гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою. 12. Ті, що хочуть похвалятися, що вони гарні тілом, силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа. 13. Бо навіть обрізані, не зберігають закону, але хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом. 14. Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий і я – світові; 15. бо ні обрізання, ні необрізання є чимсь, але нове сотворіння. 16. На всіх тих, що ходитимуть за цим правилом, мир і милосердя на них і на Ізраїля Божого.

          17. А втім, віднині нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса.

          18. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати. Амінь.

          До Филип’ян послання святого апостола Павла читáння.

          Богородиці: Флп. 240 зач.; 2, 5-11.

          5. Браття, плекайте ті самі думки в собі, що були в Христі Ісусі. 6. Він, бувши в Божій природі, не вважав за непорушний привілей свою рівність із Богом, 7. але зовсім зменшив себе самого, прийнявши вигляд слуги і ставши подібним до людини. 8. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, і то смерти хресної. 9. Тому його возніс високо і дав йому ім’я, що над усяке ім’я, 10. щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонялося на небі, на землі й під землею, 11. і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос – Господь на славу Бога Отця.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          Ряд.: Йо. 9 зач. 3, 13-17.

          13. Сказав Господь: Ніхто не зійшов на небо, крім того, хто зійшов з неба: Син чоловічий. 14. І як Мойсей підняв змія в пустині, так Син чоловічий має бути піднесений, 15. щоб кожен, хто вірує у нього жив життям вічним.

          16. Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але жив життям вічним. 17. Бо Бог не послав у світ Сина, щоб світ засудити, але щоб ним спасти світ.

          Від Луки святого Євангелія читáння.

          Богородиці: Лк. 54 зач. 10, 38-42; 11, 27-28.

          38. В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. 39. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже:

          – Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.

          41. Озвався Господь до неї і промовив:

          – Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. 42. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.

          27. Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього:

          – Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. 28. Він озвався:

          – Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.


          Гл. 6, 11-18 «Мене ж не доведи, Боже, чимось хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа»

          Коли дивитися на тогочасний світ, хрест – місце ганьби, місце смерті злочинців, до яких був зарахований також Ісус Христос. Ніколи в нашому житті ми не надаємо аж великої пошани місцю, де загинула наша близька, рідна, важлива для нас людина. Це місце для нас – місце втрати, смерті.

          Хрест – це теж місце смерті. Але не тільки людської смерті, а й перемоги життя над смертю. Це місце, де Ісус Христос обдаровує нас життям вічним. Це місце смерті Ісуса Христа, і місце народження нас до життя вічного.

          Саме тому апостол каже, що він буде хвалитися хрестом як місцем, де він стає учасником Царства Небесного. Хай Господь дасть нам мудрість поцінувати хрест Господній як місце нашого освячення і спасення!

          Лк. 16, 19-31. «Навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять».

          У притчі про вбогого та багача бачимо, що Лазар, який на землі перетерпів невигоди й труднощі, удостоюється радості у вічності, а багач, який уже мав свою радість і своє щастя на землі, у вічності отримує терпіння. Коли ж багач розуміє всю незворотність своєї ситуації і просить можливості попередити своїх рідних, щоб інакше жили на землі, то на це чує відповідь. «Навіть якби хто з мертвих воскрес – не повірять».

          Господь завжди промовляє до нас. У кожній ситуації нашого життя Бог хоче щось нам сказати. Чи це хвороби, чи невдачі, чи якість труднощі та непорозуміння – через них Бог промовляє до нас, на щось хоче звернути увагу. Маємо чувати й бути уважними до всіх ситуацій і подій, які з нами трапляються: що Бог прагне промовити всім цим?

          Бог, який є любов’ю, завжди має що нам сказати!

          Владика Венедикт (Алексійчук)

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.