Святе Письмо з розважанням на 6 жовтня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
  • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
  • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
        • Святе Письмо з розважанням на 6 жовтня

          До Ефесян послання святого апостола Павла читáння.

          Еф. 225 зач.; 4, 14-19.

          14. Браття, не будьмо більше малолітками, якими кидають хвилі і кружляє усякий вітер науки, щоб обманом людським і всякими хитрощами увести у блуд. 15. Але будемо жити по правді та в любові в усьому, зростаючи в того, хто є голова – у Христа. 16. Від нього все тіло, складене та споєне всілякими зв’язками взаємної помочі згідно з відповідним діянням кожного члена, бере зріст на будування самого себе в любові.

          17. Кажу, отже, і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у суєті свого ума, 18. запаморочені умом, далекі від життя в Бозі через їх неуцтво, що в них, та через зачерствілість їх серця. 19. Вони, отупілі, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з запалом чинити всяку нечисть.

          Від Марка святого Євангелія читáння.

          Мр. 52 зач. 11, 27-33.

          27. В той час прийшов Ісус у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики, книжники та старші 28. й кажуть до нього:

          – Якою владою чиниш це? Хто дав тобі владу це робити?

          29. Ісус відповів їм:

          – Спитаю я вас одну річ; 30. дайте мені відповідь, і я скажу вам, якою владою я чиню. Іванове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.

          31. Вони почали міркувати між собою й говорити: як відповімо: з неба, – скаже: чому ж ви не повірили йому? 32. А скажемо: від людей, – боялися народу, бо всі вважали Івана за пророка. 33. І відповіли Ісусові:

          – Не знаємо.

          Ісус же сказав їм:

          – І я вам не скажу, якою владою я це чиню.

          Апостол: Гал. 210 зач.; 4, 8-21.

          До Галатів послання святого апостола Павла читáння.

          8. Браття, не знаючи Бога, ви служили богам, що не були богами. 9. Тепер же, коли ви пізнали Бога чи, краще кажучи, коли Бог пізнав вас, як ви можете вертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як колись, хочете знову служити? 10. Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки! 11. Боюсь за вас, чи не працював я коло вас даремно.

          12. Благаю вас, брати, будьте як я, бо і я такий, як ви. Ви мене нічим не образили. 13. Ви знаєте, як я через недугу тіла проповідував вам перший раз євангеліє, 14. і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною і не відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса. 15. Де ж вона, тепер та ваша радість? Свідчу вам, що якби можна було, ви були б вирвали собі очі і мені дали б! 16. Невже я вам став ворогом, говорячи вам правду? 17. Та ті нещиро вас ревнують; вони вас хочуть від нас відвернути, щоб ви про них дбали. 18. Воно добре – ревнувати, але у добрім, і завжди, не лиш тоді, коли я між вами. 19. О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос у вас не зобразиться! 20. Хотів би я бути серед вас тепер і змінити мою мову, бо сам не знаю, що мені з вами робити.

          21. Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ви не знаєте закону?

          Святим Йоакимові й Анні

          Апостол: Гал. 210 зач.; 4, 22-31.

          До Галатів послання святого апостола Павла читáння.

          22. Браття, Авраам мав двох синів: одного від рабині, другого ж від вільної. 23. Та той, що від рабині, народився за тілом, той же що від вільної – за обітницею. 24. Це має інше значення: ті дві жінки – два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це – Агар. 25. Гора ж Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що в рабстві зо своїми дітьми. 26. Але вишній Єрусалим – вільний, він мати всім нам. 27. Написано бо:

          Веселися, неплідна, що не родиш!

          Возкликни, рада та весела, ти, що мук породіллі не знала,

          бо у покинутої дітей більш, ніж у тієї, що має чоловіка.

          28. Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. 29. Та як тоді той що родився за тілом, гонив того, що родився за духом, так і тепер. 30. Та що каже Писання? Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не унаслідить з сином вільної. 31. Отак, брати, ми сини не рабині, але вільної.

          Від Луки святого Євангелія читáння.

          Лк. 2 зач. 1, 5-25.

          5. В той час був за часів Ірода, царя юдейського, один священик, на ім’я Захарія, з черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, на ім’я Єлисавета. 6. Були вони обоє праведні перед Богом і виконували всі заповіді та накази Господні бездоганно. 7. Але вони були бездітні, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були похилі віком.

          8. Ось одного разу, коли Захарія за порядком своєї черги служив перед Богом 9. згідно зо звичаєм священичої служби, випав на нього жереб увійти у храм Господній і кадити. 10. А вся сила народу під час кадіння молилася надворі. 11. Тоді з’явивсь йому ангел Господній, стоячи праворуч кадильного жертовника. 12. Захарія, побачивши його, стривожився, і страх напав на нього. 13. Ангел сказав до нього:

          – Не бійся, Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета породить тобі сина, і ти даси йому ім’я Іван. 14. Він буде тобі радість і веселість, і багато радітимуть з його народження, 15. бо він буде великий в очах Господніх; не питиме він вина, ні напою п’янкого, і сповниться Духом Святим вже з лона матері своєї, 16. і багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. 17. Сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрости праведних, щоб приготувати Господеві народ достойний.

          18. Захарія сказав до ангела:

          – По чому знатиму це ? Я бо старий і жінка моя на схилі віку свого.

          19. Ангел озвавсь до нього:

          – Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою та принести тобі цю благовість. 20. Ось замовкнеш і не зможеш говорити аж до дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив словам моїм, які збудуться свого часу.

          21. Люди чекали Захарії і дивувались, що він так забарився у храмі. 22. Коли він вийшов, не міг до них говорити, і вони зрозуміли, що він бачив видіння у храмі. Він же давав їм знаки й зоставсь німий.

          23. Як кінчилися дні його служби, він вернувся до свого дому. 24. Після тих днів зачала Єлисавета, його жінка, і таїлася п’ять місяців, кажучи:

          25. – Так учинив мені Господь у ці дні, коли зглянувся, щоб зняти мою ганьбу між людьми.


          Ефесян 4, 15: “Будемо жити по правді та в любові в усьому, зростаючи в того, хто є голова – у Христа”.

          Ми прагнемо розвиватися в своїй кар’єрі, знаходимо час і докладаємо зусилля, щоб ставати кращими фахівцями, вдосконалюємося, відповідно до вимог часу. Та свою віру сприймаємо як щось перманентне і те, що присутнє на рівні інстинктів.

          Та насправді, віру, стосунки з Богом потрібно постійно вдосконалювати. Старатися ставати кращими. Дізнаватися більше. Шукати способи бути ближчими до Творця. Бо без розвитку, без дії – віра буде мертвою.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 2 грудня
        • Святе Письмо з розважанням на 1 грудня
        • Святе Письмо з розважаннями на 30 листопада
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 1 / 5. Vote count: 1

            No votes so far! Be the first to rate this post.