Послання Апостола Павла до Филип’ян 2, 12-16.
12. Браття, як ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим у страсі та трепеті, не лише коли я присутній, але ще більше тепер, коли я відсутній. 13. Бо то Бог діє у вас і хотіння і діяння ва своїм благоволінням. 14. Усе робіть без нарікання і мудрування, 15. щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, немов світила у світі, 16. зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг недарма і трудився немарно.
Євангеліє від Луки 6, 24-30.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
24. Горе вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.
25. Горе вам, що ситі нині,
бо будете голодувати.
Горе вам, що смієтеся нині,
бо будете ридати й сумувати.
26. Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити.
Так само бо батьки їхні поводилися з ложними пророками.
27. А вам, що слухаєте, кажу: любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять, 28. благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають. 29. Тому, хто б’є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі. 30. Дай кожному, хто тебе просить; хто бере що твоє, не допоминайся.
Бути християнином – це бути іншим, іншим серед людей цього світу, культури егоцентризму та задоволення.
Заклик відкрити свою другу щоку для ляпаса – це заклик вийти за межі свого власного я, а отже – заклик покластися на Ісуса і йти за Його взірцем. Бо саме Він добрий приклад для кожного, як іти проти течії, по воді, супроти сильних світу цього – спокійно, мудро і виважено.
Ми не можемо і не повинні прагнути усім подобатися. Лишень намагаючись жити так, як вчить Ісус – будемо не подобатись багатьом. Скільки християн у наш час помирають мученицькою смертю?
Бути з Ісусом – це завжди вибір бути іншим і він завжди за нами.
