Перше Послання Апостола Павла до Тимотея 1, 1-7.
1. Павло, апостол Христа Ісуса, за велінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії, 2. Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.
3. Як я, йдучи в Македонію, просив тебе зостатися в Ефесі, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншої науки 4. і не вважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру. 5. Ціль того веління: любов із щирого серця, з доброї совісти та нелицемірної віри. 6. Деякі від цього відхилились і попали у пустослов’я; 7. вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ні того, що твердять з такою певністю.
Євангеліє
Євангеліє від Луки 14, 12-15.
12. В той час прийшов Ісус у дім одного визначного фарисея в суботу з’їсти хліба і промовив до того, що його запросив:
– Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ні твоїх родичів, ні багатих сусідів, щоб часом вони тебе також не запросили й не було тобі відплати. 13. Але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих, 14. і будеш щасливий, тому що вони не мають чим тобі відплатити, і воздасться тобі в день воскресіння праведних.
15. Почувши те, один із тих,, що сиділи за столом, сказав до нього:
– Щасливий, хто їстиме хліб у царстві Божім
Жадібність та корисливість – це ті риси, які позбавляють людину образу і подоби Божої. Бо Творець обдаровує кожного з любові і всі ми покликані чинити так само.
Егоїзм, сконцентрованість лише на собі і своїй вигоді поміщають людину у тісну клітку, з якої не вибратись без Божої благодаті.
Щоразу, як ми звертаємо своє обличчя і серце до іншого – ми відчиняємо свою душу для Бога. Любов до Бога неможлива без любові до того, хто поруч – видимий, грішний, складний і невигідний.
