Послання Апостола Павла до Ефесян 1, 16-23.
16. Браття, не перестаю дякувати за вас у моїх молитвах, 17. щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа мудрости та об’явлення, щоб його пізнати добре; 18. щоб він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії він вас кличе, яке багатство славного насліддя між святими 19. і яка превелика його сила для нас, що повірили за діянням могутности його сили, 20. яку він здійснив у Христі, коли воскресив його з мертвих і посадив на небі праворуч себе, 21. вище від усякого начала, власти, сили й господства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, але й на тому, що буде. 22. І він усе підкорив йому під ноги й поставив його вище над усе, як голову Церкви, 23. яка є його тілом, повнота того, що виповнює все у всьому.
Євангеліє від Луки 12, 32-40.
Сказав Господь:
32. Не бійсь, мале стадо, бо вашому Отцеві подобалося дати вам царство. 33. Продайте ваше майно й дайте милостиню; зробіть собі гамани, що не старіються, невичерпаний скарб на небі, де злодій приступу не має, ні міль не точить. 34. Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.
35. Глядіть, щоб ваш стан був підперезаний, і свічники засвічені. 36. І будьте як люди, що чекають пана свого, коли він вернеться з весілля, щоб йому негайно відчинити, як прийде й застукає. 37. Щасливі ті слуги, яких він, прийшовши, застане несплячими! Істинно кажу вам: він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити. 38. І як прийде о другій або о третій сторожі й так усе найде, щасливі вони. 39. Збагніть це добре: коли б господар знав, о котрій годині прийде злодій, пильнував би й не дав би проламати стіни у своїм домі. 40. І ви також будьте готові, бо не знаєте, о котрій годині син чоловічий прийде.
У наших щоденних турботах плануємо на завтра, на тиждень наперед, на рік. Намагаємось розмістити все на свої місця, щоби встигнути, осягнути, надолужити…
Ні, в цьому немає нічого поганого, якщо лише серед переліку усіх наших справ є місце для найважливішого – часу для Бога.
Здається, що пріоритетнішими є справи фізичні, які стосуються конкретних проблем. Натомість значно глобальнішими є справи нашої душі. Час, поки душа перебуває у тілі, чітко визначений. І тіло є дарунком-інструментом для реалізації завдань нашої душі.
Неважливо, якими здобутками ми пишались, важливо, чи встигли ми за життя виконати свою місію.
