Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 6, 1-10.
1. Браття, як співробітники благаємо вас благодаті Божої не приймати марно. 2. Бо каже:
Сприятливого часу я вислухав тебе
і в день спасіння я поміг тобі.
Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спасіння. 3. Не даємо нікому ніякої нагоди до спотикання, щоб не виставляти на глум наше служіння; 4. але в усьому показуємо, що ми слуги Божі, у великій терпеливості, у скорботах, у бідах, у великій тісноті, 5. під бичуванням, у темницях, у заколотах, у трудах, у недосипаннях, у постах, 6. у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові, 7. у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці; 8. у славі й безчесті; у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві; 9. як незнані, але добре знані; як ті, що вмирають, але все живі; як карані, та не убиті; 10. як сумні, та завжди веселі; як бідні, але багатьох збагачують; як ті, що нічого не мають, але все посідають.
Євангеліє від Матея 15, 21-28.
21. Того часу ввійшов Ісус у сторони тирські та сидонські. 22. Аж ось жінка хананейка вийшла з тих околиць і стала кричати:
– Змилуйся надо мною, Господи, сину Давида! Біс тяжко мучить мою дочку.
23. Він не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити:
– Відпусти її, бо вона кричить за нами.
24. Він у відповідь сказав:
– Я посланий лише до погиблих овець дому Ізраїля.
25. Вона підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже:
– Господи, поможи мені!
26. Він відповів їй:
– Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.
27. А вона каже:
– Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.
28. Тоді Ісус у відповідь сказав їй:
– О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.
І видужала її дочка від тієї години.
Милосердя – те, чого потребує кожен із нас. Навіть тоді, коли здається, що ми самостійно керуємо своїм життям, що досягли найбільших висот – потребуємо милосердя Господнього, щоб Він підтримав, коли стоїмо на хиткій дорозі спокуси гріхом, коли не бачимо нікого, окрім себе, коли піддаємося своїй немочі.
«Ісусе, змилуйся надо мною!» – промовляймо ці слова з величезною надією на Господню любов.
«Ісусе, змилуйся надо мною!» – промовляймо ці слова не лише. коли нам страшно, коли маємо якісь пережиття, а й у час, коли переповнені щастям.
Боже милосердя – те, чого щоденно потребуємо на своєму життєвому шляху.
