Святе Письмо з розважанням на 12 лютого

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 24 березня
  • Святе Письмо з розважанням на 23 березня
  • Святе Письмо з розважанням на 17 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 12 лютого

          До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

          1 Кор. 135 зач.; 6, 12-20.

          12. Браття, все мені можна, та не корисне. Все мені можна, та я не дам нічому заволодіти мною. 13. Їжа для живота, а живіт для їжі. Та Бог одне і друге знищить. Тіло ж не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла. 14. Бог же і Господа воскресив, і нас воскресить силою своєю. 15. Хіба не знаєте, що тіла ваші – члени Христові? Узявши, отже, члени Христові, зроблю їх членами блудниці? Не бути тому! 16. Хіба не знаєте, що хто пристає до блудниці, є з нею одним тілом? Бо будуть, – каже, – двоє одним тілом. 17. Хто ж пристає до Господа, є одним з ним. 18. Утікайте від розпусти. Усякий гріх, що чоловік чинить, є назовні тіла; хто ж чинить розпусту, грішить проти власного тіла.

          19. Хіба не знаєте, що ваше тіло – храм Святого Духа, що у вас пробував, якого ви маєте від Бога? Отже ви не належите більш самі до себе. 20. Ви бо куплені за високу ціну. Тож прославляйте Бога вашим тілом.

          Від Луки святого Євангелія читáння.

          Лк. 79 зач. 15, 11-32.

          11. Сказав Господь притчу оцю:

          – В одного чоловіка було два сини. 12. Молодший з них сказав батькові:

          – Тату, дай мені частину маєтку, що мені припадає.

          Батько розділив між ними свій маєток. 13. Кілька днів потім, молодший зібрав усе й пустився у далекий край і там розтратив свій маєток: жив розпусно. 14. І як він усе розтратив, настав великий голод у тім краю, і він став бідувати. 15. Пішов він і найнявся у одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. 16. І він бажав би був наповнити живіт свій стручками, що їли свині, але й тих ніхто не давав йому. 17. Опам’ятавшись, він сказав до себе: скільки наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. 18. Встану, піду до батька мого і скажу йому: отче, я согрішив проти неба й проти тебе. 19. Я недостойний більше зватись твоїм сином. Прийми мене за одного з твоїх наймитів.

          20. Встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько і, змилосердившись, побіг, кинувся йому на шию і поцілував його. 21. Син сказав до нього:

          – Отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.

          22. Батько ж кликнув до своїх слуг:

          – Принесіть швидко найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандали на ноги. 23. Приведіть годоване теля й заріжте його; і їжмо, веселімся, 24. бо цей мій син був мертвий і ожив, пропав був і найшовся. І вони стали веселитись.

          25. Старший його син був у полі; і як він, вертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. 26. Покликав він одного зі слуг і спитав, що то таке. 27. Той сказав йому:

          – Брат твій вернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо найшов його живим-здоровим.

          28. Розгнівавсь той і не хотів увійти. Вийшов тоді батько і став його просити. 29. Той же озвавсь до батька:

          – Ось стільки років служу тобі й ніколи не порушив ані одного приказу твого, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. 30. А коли вернувся оцей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.

          31. Батько ж сказав до нього:

          – Ти завжди при мені, дитино, і все моє – твоє. 32. Однак слід було веселитись і радіти, бо цей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і найшовся.


          Луки 15, 21: “Отче, я согрішив проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином”.

          Любити навіть тоді, коли провинилися…

          Любити навіть тоді, коли пішли супроти…

          Любити навіть тоді, коли відвернулися…

          Це ідеальна батьківська любов до своїх дітей.

          Зрештою, мабуть, ви чули пораду: любити своїх дітей завжди, а особливо давати їм розуміти, що вони люблені тоді, коли були неслухняними.

          Не відкидати. Не відгороджуватися. Не тримати зло.

          А дати можливість відчути, що завжди можуть розкаятися і повернутися.

          Такою любов’ю нас обдаровує Бог.

          Нам треба лише прийти до Нього.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 24 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 23 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 17 березня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 4.9 / 5. Vote count: 16

            No votes so far! Be the first to rate this post.