29. (28) Бог об’являється у хуртовині
- Псалом Давида. Воздайте Господеві, сини Божі, воздайте Господеві славу й силу!
- Воздайте Господеві славу імени його, вклоніться Господеві в святих шатах.
- Голос Господній над водами! Загримів Бог слави, Господь над великими водами!
- Голос Господній – сильний! Голос Господній – величний!
- Голос Господній ламає кедри, Господь торощить кедри ливанські.
- Від його голосу Ливан стрибає, мов телятко; Сіріон – як буйволятко.
- Голос Господній креше полум’я вогнисте;
- голос Господній пустиню стрясає, пустиню Кадеш стрясає Господь.
- Голос Господній дуби перевертає й обдирає в лісах кору. А в його храмі усе каже “Слава!”
- Господь возсів над потопом, і сидітиме Господь, Цар, повіки.
- Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром.
Псалом 29: “Голос Господній креше полум’я вогнисте”.
В світі, який переповнений звуками, нам треба навчитися чути те, що сказане саме до нас, що стосується нас – наших вчинків, нашого життя. Зауважте, скільки всього щоденно заглушує голос Бога, який промовляє до нас. Ми поспіхом молимося, поміж різними справами іноді кажемо “Боже…”, та за тим жодного місту, жодного наповнення.
Ми часто звертаємося до господа, щоб виговоритися, але не готові вислухати. Словом Божим створений Всесвіт, Словом Господнім ми врятовані, та чи готові нині зупинитися і вслухатися в це Слово, промовлене до нас.
