Діянь святих апостолів читáння.
Ді. 6 зач.; 2, 38-43.
38. В тих днях Петро сказав людям: Покайтеся, і нехай кожний з вас христиться в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа. 39. Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших, та для всіх тих, що далеко, кого б тільки не покликав Господь, Бог наш.
40. Ще іншими багатьма словами він свідчив їм та уговорював їх:
– Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.
41. Ті ж, що прийняли його слово, христились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.
42. Вони постійно були в науці апостолів та в спільності на ламанні хліба й на молитвах.
43. Страх напав на кожну душу, бо багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.
Від Йоана святого Євангелія читáння.
Йо. 8 зач. 3, 1-15.
1. В той час був один чоловік з фарисеїв, Никодим на ім’я, один із визначних серед юдеїв. 2. Прийшов він до Ісуса вночі й каже до нього:
– Равві, ми знаємо, що ти прийшов як учитель від Бога: ніхто бо, як Бог не з ним, не може таких чудес творити, які ти твориш.
3. Озвався Ісус і мовив до нього:
– Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не родиться звише, не побачить царства Божого.
4. Никодим сказав йому:
– Як може чоловік родитись, коли вже старий? Чи може він увійти знову в утробу матері своєї й народитись?
5. Ісус відповів:
– Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не родиться з води та Духа, не може увійти в царство Боже. 6. Що родиться від тіла – тіло; що родиться від Духа – дух. 7. Не дивуйся, що я сказав тобі: вам треба родитися звише. 8. Вітер дме, куди хоче, і шум його чуєш, але не відаєш звідкіль приходить і куди йде. Так воно з кожним, хто родиться від Духа.
9. Відповів Никодим і мовив до нього:
– Як воно може статись?
10. Ісус у відповідь сказав йому:
11. – Ти – вчитель Ізраїля і не знаєш того? Істинно, істинно кажу тобі: ми говоримо про те, що знаємо, свідчимо про те, що бачили, та ви нашого свідчення не приймаєте. 12. Коли я говорив вам про земне і ви не віруєте, як увіруєте, коли вам про небесне говоритиму? 13. Ніхто не зійшов на небо, крім того, хто зійшов з неба: Син чоловічий. 14. І як Мойсей підняв змія в пустині, так Син чоловічий має бути піднесений, 15. щоб кожен, хто вірує у нього жив життям вічним
Йоана 3, 12: “Коли я говорив вам про земне і ви не віруєте, як увіруєте, коли вам про небесне говоритиму?”
Ми сприймаємо світ у межах свого горизонту. У кожного він свій. І це формує наші стосунки з іншими, наше розуміння всього, що робимо, це, зрештою, формує нас самих.
Ці гризонти можуть бути ширшими, ми здатні бачити далі й більше, та для цього повинні зростати.
Наша віра – це одна з основ, на якій формується світосприйняття. Інколи може видатися, що ми вже досягли всього і бачимо більше усіх. І це найбільша пастка, яка не дає нам зростати у вірі.
Щоразу, коли думаєте, що досягли висоти і наблизилися до розуміння дії Бога в своєму житті, огляньтеся – такі думки вже точно з’являлися. Запитайте себе, що тоді стало спонукою пізнавати більше і чи сьогоднішні ви знаєте відповідь на це питання. І зважте, кожне пізнання породжує більше питань, підштовхує йти далі й швидше – за ваші горизонти…
