Послання Апостола Павла до Римлян 1, 28 – 2, 9.
28. Браття, коли вони не вважали потрібним триматися правдивого пізнання Бога, видав їх на поталу їх лихих думок чинити негодяще: 29. вони повні всякої несправедливости. лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, лихої волі; 30. вони обмовники, наклепники, богоненависники, зухвалі, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам, 31. нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні. 32. Вони, хоч пізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслуговує смерть, не тільки це роблять, але і схвалюють тих, що таке чинять.
1. Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш; 2. ми ж знаємо, що суд Божий є по правді на тих, що таке чинять. 3. Чи думаєш про те, о чоловіче, який судиш тих, що таке чинять, і сам так робиш, що ти суду Божого уникнеш? 4. Або погорджуєш багатством його доброти, поблажливости і довготерпеливости, не знаючи, що Божа доброта тебе веде до покаяння? 5. Та ти жорстокістю твоєю і нерозкаяністю серця збираєш гнів на себе в день гніву, коли об’явиться правдивий суд Бога, 6. що воздасть кожному за його вчинками: 7. тим, що витривалістю в добрім ділі шукають слави, чести і нетління – життя вічне; 8. а сварливим та неслухняним правді, але слухняним кривді – гнів та обурення. 9. Горе й лихо на всяку душу людську, що чинить зло: на юдея перше, потім грека.
Євангеліє від Матея 5, 27-32.
Сказав Господь:
27. Ви чули, що було сказано: не чини перелюбу. 28. А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб в нею в своїм серці.
29. І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло. 30. І коли твоя правиця тебе спокушує, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло.
31. Сказано теж: хто відпускає свою жінку, хай дасть їй розвідний лист. 32. А я кажу вам: хто відпускає свою жінку, хіба у випадку розпусти, той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб.
…ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло.
Ісус говорить про те, що дуже складно було зрозуміти Його сучасникам і не менш складно буває нам – гріх починається задовго до того, коли відбувається фінальний крок.
Гріх проникає спочатку у наше серце, немов інфекція, уражує його і вже тоді ми робимо ті чи інші крокі, бо хворі.
Як колись у Едемський сад – місце абсолютної гармонії, так і до кожної душі диявол шукає приступу.
Перелюб починається тоді, коли ти дозволяєш собі створити альтернативну історію стосунків – навіть на мить. В думках, в уяві, фантазіях. Бо це компроміс, який розмиває береги і фізичні вчинки – уже закономірний і логічний процес розвитку подій.
Берегти свою душу, свої думки від гріха слід неухильно. Навіть невеликі поступки і мале зло, зрештою, приносять свої плоди.
