До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
Рим. 90 зач.; 5, 17 – 6, 2.
17. Браття, коли через переступ одного смерть царювала через одного, то тим більш ті, що одержують щедро ласку і дар оправдання, царюватимуть у житті через одного Ісуса Христа.
18. І як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання. 19. Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними. 20. Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там ще більшою стала ласка, 21. щоб як панував гріх зо смертю, так панувала й ласка через оправдання на вічне життя, через Ісуса Христа, Господа нашого.
1. Що ж скажемо, чи зостанемося у грісі, щоб збільшилася ласка? О ні! 2. Ми, що вмерли для гріха, як нам у ньому далі жити?
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 31 зач. 9, 14-17.
14. В той час приступили до Ісуса учні Івана й кажуть:
– Чому ми й фарисеї постимо, а твої учні не постять?
15. Ісус відповів їм:
– Чи ж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них візьмуть молодого, і тоді будуть постити.
16. Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша.
17. І не вливають нового вина в старі бурдюки, а то бурдюки тріснуть, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають молоде вино в нові бурдюки, і одне й друге збережеться.
Рим. 5, 19: “Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними”.
Напевно, знаєте, коли в кошику поміж стиглими яблуками одне починає гнити, то рано чи пізно, зіпсується увесь врожай. Тому добрий господар дбайливо перебирає плоди, оглядає їх і те, що починає псутися – забирає.
З людьми трохи інша справа. Та часто достатньо однієї людини, щоб посіяти сумнів посеред багатьох, щоб змінити настрої і “вбити” в голови: “а якщо він дійно правий”, “напевно, диму без вогню не буває”… А якщо така люди постійно і наполегливо сіє сумніви, то рано чи пізно непевність зростатиме.
Зрештою, так само може бути й з людиною, яка з правдивими переконаннями опининиться серед неправедників. Щоправда, лише слів тут точно замало. Лише через власний приклад, через своє життя, може довести свою правоту. І краплина за краплиною в серцях інших зароджуватиметься розуміння – він правий.
Та залежить від кожного, ким бути – тим, хто сіє сумніви, чи доводить правоту.
