Апостол: 1 Кор. 130 зач.; 4, 5-8.
До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
5. Браття, не судіть нічого передчасно, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.
6. У всьому, що я сказав, брати, я на собі й на Аполлосі дав вам приклад на вашу користь, щоб ви від нас навчилися, як «Нічого понад те, що написано»; щоб ви одним не неслись гордо проти іншого. 7. Хто бо тебе підносить? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, чому хвалишся, неначе б не одержав? 8. Ви вже наситилися! Без нас царюєте! Коли б то вже царювали, щоб і ми разом з вами царювали!
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 55 зач. 13, 44-54.
Сказав Господь притчу оцю:
44. Царство небесне подібне до скарбу, схованого в полі, що чоловік, найшовши, ховає і, радіючи тим, іде й продає все, що має, і купує те поле.
45. Царство небесне іще подібне до купця, що шукає добрих перел. 46. Найшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
47. Подібне також царство небесне до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини. 48. Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, сівши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.
49. Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і відділять злих від праведних 50. і кинуть їх до вогненної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
51. – Чи ви це все зрозуміли?
– Так – йому відповіли.
52. Тоді сказав їм:
Ось чому кожний книжник, навчений про царство небесне, подібний до господаря, який виймає зі свого скарбу нове і старе.
53. Як же Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти. 54. Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі
1 Кр. 4, 5-8. «Тож не судіть нічого перед часом»
У своєму житті ми постійно когось оцінюємо, чіпляємо етикетки, засуджуємо… А з часом розуміємо, що наші судження були помилковими. Ми, звичайно, можемо мати свою думку і свій погляд, але маємо бути свідомими, що наша думка і наш погляд завжди обмежені. Саме тому апостол вказує, щоб ми не судили передчасно.
У повноті людину і ситуацію бачить лише Бог. І в повноті лиш Він може об’єктивно когось «судити». Але бачимо, що Суд Божий буде в часі зустрічі людини з Господом. Навіть Бог, знаючи людину і ситуацію, не судить передчасно. Тому не судімо й ми!
