До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.
2 Кор. 167 зач.; 1, 1-7.
1. Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимотей, Церкві Божій, що в Коринті, з усіма святими в усій Ахаї: 2. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
3. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи, 4. що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог нас самих утішає. 5. Бо як маємо в собі Христових страждань повну ущерть міру, так і маємо через Христа повну ущерть міру утішення. 6. Отже, чи терпимо скорботи, воно на вашу втіху та спасіння; чи втішаємось, воно теж на вашу втіху, і це дає вам силу переносити терпеливо ті страждання, які ми терпимо. 7. Наша надія на вас повна, бо знаємо, що так само, як маєте участь у стражданнях, так матимете й у радощах.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 88 зач. 21, 43-46.
43. Сказав Господь юдеям, що до нього прийшли: відніметься від вас царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його. 44. Хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того роздушить.
45. Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить. 46. І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка.
1 Корінтян 1, 7: “Наша надія на вас повна, бо знаємо, що так само, як маєте участь у стражданнях, так матимете й у радощах”.
Ви звернули увагу, що найчастіше до Бога звертаємося в періоди смутку, тривоги, страху, страждання? Тоді знаходимо досить часу, щоб оплакати свою ситуацію і вимолювати допомогу.
Дивно те, що ми забуваємо про Бога в час радощів. Нам здається, якщо все так чудово склалося, то не треба тривожити Всевишнього своїми молитвами. Адже йдемо лише, коли відчуваємо потребу, а не тому, що відчуваємо любов до Нього.
Навчімося бути з Господом завжди, помножувати віру і ділитися нею постіійно, а не лише в якийсь період свого життя.
