Апостол: 2 Сол. 274 зач.; 1, 1-10.
До Солунян другого послання святого апостола Павла читáння.
1. Павло, Сильван та Тимотей солунській Церкві, що в Бозі, Отці нашім, і Господі Ісусі Христі: 2. благодать вам і мир від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
3. Мусимо за вас, брати, повсякчас дякувати Богові, як воно й годиться, бо ваша віра зростає вельми й любов кожного з вас усіх до інших збільшується, 4. так що ми самі хвалимося вами по Церквах Божих вашою витривалістю і вірою в усіх переслідуваннях та напастях, які ви переносите.
5. То знак справедливого суду Божого, щоб ви стали гідними Царства Божого, за яке страждаєте. 6. Така вже Божа справедливість: відплатити утисками тим, що вас утискають, 7. а вам, що утисків зазнаєте, відпочинком з нами, коли явиться з неба Господь Ісус з ангелами своєї могутности, 8. у вогні та полум’ї, щоб відплатити тим, що не знають Бога й не коряться євангелію Господа нашого Ісуса. 9. Вони зазнають кари, вічної погибелі, далеко від лиця Господа і від його слави й сили, 10. коли він прийде того дня, щоб прославитися у своїх святих і щоб усі віруючі з подивом гляділи на нього; бо ви увірували нашому свідченню між вами.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 65 зач. 12, 13-15; 22-31.
13. Одного разу, коли Ісус учив, сказав до нього хтось із народу:
– Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.
14. Ісус промовив до нього:
– Чоловіче, хто настановив мене суддею або ділителем над вами?
15. Далі промовив до них:
– Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.
22. Далі сказав до своїх учнів:
Тому кажу вам: не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся; 23. бо життя більше від їжі і тіло – від одежі.
24. Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, і проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів.
25. Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть? 26. Коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше?
27. Гляньте на лілей, як ростуть: не працюють і не прядуть, а кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них. 28. Коли, отже, траву, що сьогодні на полі, а завтра кидають до печі, Бог так одягає, то скільки більше вас, маловіри.
29. І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться. 30. Бо того всього шукають люди віку цього; Отець же ваш знає, що воно вам потрібне. 31. Отож шукайте його царства, і це вам додасться.
Луки 12, 15: “Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя”
Якість життя, рівень доходів, вміння управляти фінансами, планувати, розподіляти, думати на перспективу… Нині ти мусиш відповідно виглядати, володіти певним набором знань і вмінь, щоб потрапити в певне середовище, яке знає як і вміє жити успішно. Зі сіті-лайтів, екранів гаджетів – звідусіль нам нав’язують: став мету і досягай її!
Так! Життя прогресує. І ми не можемо залишатися теж на місці. Ці заклики – чудові, бо спонукають до розвитку.
І все б нічого, якби не АЛЕ…
Бажання досягти певного рівня здебільшого обмежується матеріальним зростанням. Ми розвиваємося – зростають і наші апетити. Ми потрапляємо в певне коло – і стараємося відповідати йому.
Але чи в бажанні ставати успішними в кар’єрі, в середовищі, стільки ж зусиль докладаємо для свого духовного зросту? Чи не відбувається підміна понять? Чи дорогою до успіху, не розгублюємо справжнього?
