Святе Письмо з розважанням на 27 грудня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 4 березня
  • Святе Письмо з розважаннями на 3 березня
  • Святе Письмо з розважанням на 2 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 27 грудня

          Діянь святих апостолів читáння.

          Ді. 17 зач.; 6, 8–15; 7, 1–5; 47-60.

          8. В тих днях Стефан, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі. 9. І встали деякі з синагоги, так званої лібертинів, киренеїв, олександрійців і з Кілікії та з Азії, і сперечалися із Стефаном, 10. але не могли встоятися супроти мудрости й духа, яким говорив. 11. Тоді вони підмовили людей, щоб сказали:

          – Ми чули, як він говорив образливі слова проти Мойсея та проти Бога.

          12. І підбурили народ, старших та книжників, і, напавши, схопили і привели його в синедріон. 13. Там вони поставили свідків, що говорили:

          – Цей чоловік не перестає говорити проти цього святого місця та закону. 14. Ми чули, як він говорив, що Ісус, отой Назарянин, зруйнує це місце і змінить звичаї, які Мойсей був дав нам.

          15. І коли всі, що сиділи в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його лице, немов лице ангела.

          1. Первосвященик спитав:

          – Чи воно справді так?

          2. Він відповів:

          – Мужі брати й отці, слухайте. Бог слави з’явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселився у Харані, 3. і сказав до нього: вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку я тобі покажу. 4. Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідти, як умер його батько, переселив його у цю землю, в якій живете нині. 5. І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини.

          47. Соломон збудував йому дім. 48. Та не в рукотворених храмах живе Всевишній, як пророк говорить:

          49. Небо – престол мій,

          земля ж – підніжок ніг моїх.

          Який дім ви мені збудуєте, каже Господь,

          або яке місце мого відпочинку?

          50. Хіба то не моя рука все те створила?

          51. Ви, тугошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому. Які батьки ваші, такі й ви. 52. Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями; 53. ви, що одержали закон за велінням ангелів, але не зберігали його.

          54. Почувши це, вони розлютилися у своїм серці й заскреготали зубами на нього. 55. А він, повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога, 56. і мовив:

          – Ось бачу відкрите небо й Сина чоловічого, що стоїть по правиці Бога.

          57. Вони ж закричали сильним голосом і, затуливши вуха, кинулись на нього разом, 58. вивели за місто, і стали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах юнака, що звався Савло. 59. І каменували Стефана, який взивав, кажучи:

          – Господи Ісусе, прийми духа мого.

          60. І впавши на коліна, крикнув сильним голосом:

          – Господи, не візьми їм цього за гріх.

          І промовивши це, заснув смертю.

          Від Матея святого Євангелія читáння.

          Мт. 87 зач. 21, 33-42.

          33. Сказав Господь притчу оцю:

          Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, найняв його виноградарям і відійшов. 34. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяли від них належні плоди.

          35. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. 36. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, та й ті вчинили з ними те саме.

          37. Нарешті послав до них свого сина, кажучи:

          – Матимуть пошану до мого сина.

          38. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою:

          – Це спадкоємець. Ходімо, вб’ємо його й візьмемо собі його спадщину.

          39. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили.

          40. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?

          41. – Лютих люто вигубить, – відповіли йому, – а виноградник найме іншим виноградарям, що будуть давати йому своєчасно його плоди.

          42. Тоді Ісус сказав їм:

          Чи ви в Писанні ніколи не читали:

          Камінь, що відкинули будівничі,
          став наріжним каменем.
          Від Господа це сталось,
          і дивне в очах наших.


          Матея 21, 42: “Камінь, що відкинули будівничі, став наріжним каменем”.

          Шукаючи щось особливе в своєму житті, можемо дуже легко пропустити те, що дійсно варте уваги. А потім, коли зрозуміємо це, дивуємося, як це трапилося.

          Так і в стосунках із Богом, очікуючи на якісь дивовижні знаки від Небесного Батька, втрачаємо можливість повсякденного спілкування. І лише в моменти, коли нас накриває хвиля тривог, починаємо шуати зближення з Господом.

          Навчімося бачити очевидне, що є поруч із нами. Навчімося жити з Богом щоденно, щомиттєво, а не лише в моменти, коли нам складно. Він завжди готовий нас вести, лише ми не завжди готові йти за Ним.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 4 березня
        • Святе Письмо з розважаннями на 3 березня
        • Святе Письмо з розважанням на 2 березня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 4.9 / 5. Vote count: 47

            No votes so far! Be the first to rate this post.