До Колосян послання святого апостола Павла читáння.
Кол. 257 зач.; 3, 4-11.
4. Браття, коли Христос, ваше життя, явиться, тоді й ви з ним явитесь у славі.
5. Умертвляйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху похіть, зажерливість, тобто бовванопоклонство. 6. За все це падає гнів Божий на неслухняних, 7. між яким і ви колись ходили, коли жили між ними.
8. А тепер відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лють, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст. 9. Не говоріть неправди один одному, бо ви з себе скинули стару людину з її ділами 10. й одягнулися в нову, що, йдучи до досконалого пізнання, відновляється за подобою свого Творця. 11. Тому немає ні грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому – Христос.
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 85 зач. 17, 12-19.
12. В той час, коли Ісус входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека. 13. Вони зняли голос і казали:
– Ісусе, наставнику, змилуйся над нами!
14. Побачивши їх, він промовив:
– Ідіть, покажіться священикам.
15. І сталось, як вони йшли, очистилися. Один з них, побачивши, що видужав, вернувся, славлячи великим голосом Бога. 16. І припавши лицем до ніг Ісуса, став йому дякувати. Він був самарянин. 17. Озвавсь Ісус і каже:
18. – Хіба не десять очистилось? Де ж дев’ять? І не було між ними нікого, хто б, вернувшись, воздав хвалу Богові, крім чужинця цього?
19. І сказав до нього:
– Встань, іди: віра твоя спасла тебе.
Лк. 17, 12-19. «Хіба не десять очистилось? Де ж дев’ять?»
Боже, благослови! Господи, лише на Тебе надія! Поможи мені, Всевишній! Дай, почуй, укріпи…
Скільки разів за сьогодні Ви зверталися до Бога за допомогою? А як часто взагалі в Нього щось просите? Переконана, що багато і часто. як, зрештою, наполегливо й старанно, доки не отримаєте бажане.
А що потім?
Скільки разів сьогодні подякували Богові? А як часто дякуєте взагалі?
Та й взагалі, навіть у нашому звичному житті: вдома, на роботі, серед друзів. Не завжди пам’ятаємо, що ті, хто поруч часто заслуговують чути слова вдячності та й відчувати її через наше ставлення, поведінку, наші внутрішні зміни. Подяка вишліфовує й нас самих від різних недоліків. Адже, навчившись щиро відчувати вдячність, ми не зможемо образити, зневажити, забути.
Дякуймо щодня Богові, бо кожен має за що.
