До Тимотея другого послання святого апостола Павла читáння.
2 Тим. 293 зач.; 2, 11-19.
11. Сину Тимотею, вірне слово: Коли ми з Христoм померли, з ним будемо й жити.
12. Коли терпимо, з ним будемо й царювати.
Коли його зрікаємося, і він нас зречеться.
13. Коли не віруємо, він зостається вірним, бо сам себе зректися не може.
14. Про це нагадуй, заклинаючи перед Богом, не сперечатися словами, бо то річ ні на що непотрібна, хібащо слухачам на руїну. 15. Старайся виявити себе перед Богом людиною випробуваною, робітником бездоганним, який добре настановляє слово правди. 16. Пустого марнослов’я уникай, бо воно дедалі більше провадить до безбожности, 17. і слово їхнє, немов пістряк, буде ширитися далі. 18. До них належить Іменей і Філіт, які відхилилися від правди, говорячи, що воскресіння вже було, і тим руйнують віру в деяких. 19. Однак тверда основа, яку поставив Бог, стоїть і має ось яку печатку: Господь знає своїх і «нехай відступить від неправди кожен, хто Господнє ім’я призиває».
Від Луки святого Євангелія читáння.
Лк. 88 зач. 18, 2-8.
Сказав Господь притчу оцю:
2. В одному місті був один суддя, що не боявся Бога, ні людей не соромився. 3. Була ж одна вдова в тім місті, яка приходила до нього й говорила: оборони мене від мого супротивника. 4. Довго не хотів він, але згодом мовив сам до себе: хоч я Бога не боюся, і людей не соромлюся, 5. але тому, що ця вдова мені докучає, я її обороню, щоб вона не приходила безперестанку та не морочила мені голови.
6. Тут Господь додав:
7. – Слухайте, що несправедливий суддя каже. А хіба Бог не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них? 8. Кажу вам: оборонить їх негайно. Тільки ж Син чоловічий, коли прийде, чи найде на землі віру?
Луки 18, 8: “Тільки ж Син чоловічий, коли прийде, чи найде на землі віру? “
Наше життя схоже на марафон із перешкодами. Хтось у гонитві за всіма земними благами пролітає день за днем, навіть не помічаючи, що над головою є безмежне небо. Хтось у своїх наріканнях живе лише сірими буднями.
Віра на словах… Молитви в поспіху… До Бога на годину…
Таке життя, чи такий вибір, чи так простіше… Як кому…
Та, якщо завтра до вас, до мене прийде Господь, що Йому скажемо? Чи знайде Він місце в нашій метушні та серед безкінечних “треба” і “мушу”, замість “хочу бути з Тобою, Господи”?
