Діянь святих апостолів читáння.
Ді. 22 зач.; 9, 20-31.
20. В тих днях був Савло кілька днів з учнями, що були в Дамаску. Зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він Син Божий. 21. Усі, що чули, дивувались і казали:
– Чи це не той, що лютував у Єрусалимі на тих, які призивають це ім’я і що сюди прибув на те, щоб зв’язаними вести їх до архиєреїв?
22. А Савло дедалі більш усе бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що це – Христос. 23. Як минуло чимало часу, юдеї змовилися, щоб його вбити, 24. але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоб його убити. 25. Та учні взяли його вночі і спустили в коші по мурі.
26. Прибувши в Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не вірячи, що він учень. 27. Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім’я Ісуса. 28. І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім’я Господнє. 29. Він розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити. 30. Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс.
31. І Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, вона наповнялася втіхою Святого Духа.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 40 зач. 11, 2-15.
2. Одного разу, почувши у в’язниці про діла Христові, Іван через своїх учнів послав спитати його:
3. – Ти єси той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?
4. У відповідь на це Ісус сказав їм:
– Ідіть і сповістіть Івана про те, що чуєте й бачите: 5. сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується добра новина. 6. Щасливий, хто через мене не спіткнеться.
7. Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Івана:
На що ви вийшли дивитися в пустиню? На тростину, яку колише вітер?
8. На що ви вийшли дивитись? На чоловіка, одягненого в м’яку одежу? Таж ті, що носять м’яку одежу, сидять у царських палатах.
9. Чого ж тоді ви вийшли? Бачити пророка ? Так, кажу вам, і більше як пророка. 10. Це той, про якого написано:
Ось я посилаю мого посланця перед тобою,
що приготує тобі дорогу перед тобою.
11. Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Івана Христителя; однак найменший у царстві небеснім більший від нього. 12. Від часів Івана Христителя і понині царство небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його.
13. Усі бо пророки й закон пророкували до Івана. 14. І коли хочете знати, він – Ілля, що має прийти. 15. Хто має вуха, нехай слухає.
Мт. 11, 2-15. «Царство Небесне здобувається силою».
У своєму земному житті ми усвідомлюємо: аби чогось досягти, мусимо неабияк працювати. Щоб здобути знання, щоб збудувати будинок, щоб досягти якогось професійного рівня, завжди потрібно докладати зусиль. Але коли йдеться про життя духовне, то нам здається, що все має бути легко. Помолився вранці – і відразу все вирішилося, прийшов до церкви, посповідався, запричащався – і все стало на свої місця. До всього земного потрібно докласти праці, а до духовного поступу, певно, ще більше, аніж до матеріального.
У народі кажуть, що молитва і труд все перетруть, тобто потрібні зусилля, а через молитву Господь посилає нам свою допомогу. Звичайно, Бог може змінити нас в один момент, бо для Нього нема нічого неможливого, але ми до цього не здатні, і тому до Царства Небесного треба йти, докладаючи зусиль, крок за кроком.
Ісус сказав нам, що здобувати Небесне Царство треба нашими зусиллями, тож трудімося – і дасться нам. (Вл. Венедикт Алексійчук)
