Святе Письмо з розважанням на 11 червня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 18 червня
  • Святе Письмо з розважанням на 17 червня
  • Святе Письмо з розважанням на 16 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 11 червня

          Ді. 40 зач.; 17, 19-28.

          Діянь святих апостолів читáння.

          19. В тих днях атеняни, взявши Павла, повели в Ареопаг, кажучи:

          – Чи можемо ми знати, що то за нова наука, якої ти навчаєш? 20. Бо дивні речі ти нам оповідаєш. Тому хочемо знати, що б воно могло бути.

          21. Всі бо атеняни й захожі чужинці, що жили між ними, не мали часу ні на що інше, як тільки, щоб говорити або слухати чого нового.

          22. Тоді Павло підвівся серед Ареопагу і промовив:

          – Мужі-атеняни, зо всього бачу, що ви вельми побожні. 23. Проходячи через ваше місто і приглядаючися до ваших святих зображень, я найшов жертівник, на якому написано: «Невідомому богові». Те, отже, чому ви, не відаючи його, покланяєтеся, те я вам звіщаю. 24. Бог, що сотворив світ і все, що в ньому, бувши владикою неба й землі, не живе у рукотворних храмах 25. і не приймає служби з рук людських, немов би він чого потребував, бо то він дає усім життя, дихання і все. 26. Він сотворив з одного ввесь рід людський, щоб жив по всьому лиці землі, призначивши встановлені часи і границі їхнього оселення, 27. щоб вони шукали Бога, чи, бува, гейби навпомацьки не найдуть його, хоч він ні від кого з нас недалеко. 28. У ньому бо живемо, рухаємося й існуємо, як деякі з ваших поетів сказали: «Бо й ми з його роду».

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          Йо. 42 зач. 12, 19-36.

          19. В той час зібрали фарисеї раду на Ісуса, і говорили:

          – Бачите, що нічого не вдієте, бо ввесь світ іде за ним.

          20. Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки. 21. Вони приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, і стали його просити, кажучи:

          – Пане, хочемо побачити Ісуса.

          22. Приходить Филип і говорить Андрієві, а Андрій з Филипом знову приходять і кажуть Ісусові. 23. Ісус відповів їм:

          – Прийшла година, щоб прославився Син чоловічий. 24. Істинно, істинно кажу вам: пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не вмре, лишиться саме-одне; коли ж умре, багато плоду приносить. 25. Хто любить життя своє, той його погубить; хто ненавидить життя своє на цьому світі, той його збереже на життя вічне. 26. Хто мені служить, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Хто мені служитиме, того шануватиме Отець. 27. Тепер стривожилась душа моя, і що мені казати: Отче, спаси мене, від цієї години? Таж тому я й прийшов – на цю годину! 28. Отче, прослав ім’я своє!

          І злинув голос із неба:

          – І прославив, і знову прославлю!

          29. Народ, що стояв там і чув те, говорив:

          – То був грім.

          Інші ж казали:

          – Ангел промовив до нього!

          30. Ісус у відповідь сказав:

          – Не ради мене ізлинув той голос, але ради вас. 31. Тепер цьому світові суд; тепер буде вигнаний геть князь цього світу. 32. І я, коли буду піднесений з землі, притягну всіх до себе.

          33. Це він казав, щоб зазначити, якою смертю мав умерти. 34. Народ озвався до нього:

          – Ми чули в законі, що Христос пробуватиме повіки. Як, отже, ти кажеш, що Син чоловічий має бути піднесений? Хто він – той Син чоловічий? 35. Ісус відповів їм:

          – Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не обгорнула вас темрява. Хто ходить у темряві, не знає, куди йде. 36. Поки маєте світло, віруйте у світло, щоб стати синами світла.

          Сказавши це, Ісус відійшов і скрився від них/


          Йо. 12, 19–36. «Хто ходить у тьмі, не відає, куди йде»

          Кожен із нас, оглянувшись на своє минуле життя, може побачити, скільки недобрих рішень прийняв, а часто й таких, які призвели до падінь і гріхів. Це стається тому, що ми діємо під впливом якихось своїх переживань, тих чи інших пожадань і пристрастей. Якби ми перебували в Господі й прагнули пізнавати Його волю, то, без сумніву, бачили б заздалегідь, що може стати для нас згубним, – і втікали б від того.

          Дуже важливо мати бажання не ходити в темряві, а ходити у світлі. Світло – це Бог. Що ближче ми до Господа, то більше в Його світлі починаємо розуміти, які рішення приймати, які кроки робити, як будувати своє життя, як ставитися до ближніх, коли потрібно мовчати, а коли – говорити.

          У Бозі здобуваємо певність і твердість у прийнятті рішень, стаємо як по-справжньому відважними, так і по-справжньому покірними. Перебування в Господньому світлі дарує нам певність для прийняття правильних рішень.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 18 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 17 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 16 червня
          • Оціни

            [ratemypost]