Святе Письмо з розважаннями на 15 березня

Буття 1, 1-13 1 На початку сотворив Бог небо й землю. 2 Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. 3 І сказав Бог: "Нехай буде світло!" І настало світло. 4 І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. 5 Назвав же Бог світло - день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок - день перший. 6 Тоді сказав Бог: "Нехай посеред вод буде твердь і нехай вона відділяє води від вод!" 7 І зробив Бог твердь і відділив води, що під твердю, від вод, що над твердю. Тож сталося так. 8 І назвав Бог твердь - небо. І був вечір і був ранок - день другий. 9 Тоді сказав Бог: "Нехай зберуться води, що під небом, в одне місце і нехай з'явиться суша." І так сталося. 10 І назвав Бог сушу - земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно добре. 11 Бог сказав: "Нехай земля зростить рослини: траву, що розсіває насіння, і плодові дерева, що родять плоди з насінням, за їхнім родом на землі." І так сталося. 12 І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і дерева, що родять плоди з насінням у них, за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. 13 І був вечір і був ранок - день третій.   Приповідки 1, 1-19 1 Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїля, 2 щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні, 3 щоб засвоїти (собі) освічену науку, | - справедливість, правосуддя та правоту, - 4 щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність, 5 щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади, 6 щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки. 7 Острах Господній - початок мудрости; | безумні мудрістю й навчанням нехтують. 8 Слухай, мій сину, настанови батька твого; | не відкидай поучування матері твоєї, 9 бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию. 10 Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся! 11 Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного - без усякої причини, 12 поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мов би вони провалилися в пропасть! 13 Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю. 14 Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!” 15 Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки, 16 бо ноги їх біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити. 17 Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи. 18 Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають. 19 Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; | воно вбиває того, хто його в собі має.  

---

  Мудрість починається з послуху, насамперед з послуху своїм традиціям, навчанню батьків. Закоріненість у традиції - це одна із найбільш потрібних якостей для людини. Навряд чи щасливим стає той, хто нехтує своїми основами. Так, кожен з нас може переживати моменти переоцінки принципів, віднаходження вартостей, але оснвне повинно залишатись основним. В цьому і є велика мудрість людської поведінки -поважати традицію і культуру, в яких ти вихований. Тільки в цьому випадку є відчуття опори у хиткому світі, де щодень пропонує багато облудних шляхів. Господи, просвіти мої очі і розум своєю мудрістю, щоб я в простих речах утверджувалась на користь свою і Твою славу. Амінь