Святе Письмо з розважаннями на 3 лютого

Соборного послання святого апостола Якова читáння.

1. Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні: привіт.

2. Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам. 3. Ви знаєте, що проба вашої віри виробляє витривалість, 4. за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні і щоб нічого вам не бракувало.

5. Коли ж кому з вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє; і вона йому дасться. 6. Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку піднімає і колихає на всі боки вітер. 7. Така людина нехай собі не уявляє, що прийме що від Господа, 8. людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх поведінках.

9. Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням, 10. а багатий – пониженням своїм, бо й він мине, неначе цвіт трави. 11. Зійшло бо пекуче сонце й висушило траву, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне.

12. Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, що його люблять. 13. Ніхто, будучи в спокусі, нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний до зла і сам він не спокушає нікого; 14. кожний спокушається своєю власною похіттю, яка його принаджує і зводить. 15. Потім похіть, завагітнівши, родить гріх; гріх же, здійснений, родить смерть. 16. Мої любі брати, не уводьте самих себе в обман.

17. Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходить з висоти від Отця, світа, в якого нема ні зміни, ні тіні переміни. 18. Він захотів і родив нас словом правди, щоб ми були немов якими первістками його сотворінь.

__________

Алилуя, глас 8: Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо Твоє. (Пс. 44,11)

Стих: Лицю Твоєму помоляться багаті народи. (Пс. 44,13)

__________

Євангеліє: Мр. 44 зач. 10, 11-16.

Від Марка святого Євангелія читáння.

11. Сказав Господь:

– Хто відпускає свою жінку й бере іншу, чужоложить з нею. 12. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, чужоложить.

13. І приносили до нього дітей, щоб додоторкнувся їх, але учні забороняли їм. 14. Бачачи те, Ісус розгнівався і сказав їм:

– Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм:таких бо царство Боже. 15. Істинно кажу вам: хто царства Божого не прийме, як дитина, не ввійде до нього.

16. І, обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.

___

Діти приходять до своїх батьків, щоби навчити їх чогось дуже важливого і потрібного. Насамперед, пригадати про щирість і безпосереднє сприйняття світу і вияв себе у ньому.

Діти довіряють своїм батькам вповні та безумовно. У них немає лукавства, вони чисті.

Бог називає нас своїми дітьми. А це означає, що ми, маючи такого Небесного Отця, маємо пам'ятати, що Йому можемо звіритись, не надягаючи масок, залишаючись самим собою - щиро і так, як є.

Бог готовий благословити нас щодня. Лиш би ми допустили самі себе до Його благодаті та милосердя.