Історія великого потопу з Буття 6-8 широко обговорюється серед теологів щодо точності та достовірності. Католицька Церква не вимагає і не забороняє тлумачення потопу зі Святого Письма як світового. Швидше, Церква розуміє, що ці розповіді слід перекладати “простою та метафоричною мовою, адаптованою до менталітету простих людей, як такі що висловлюють основні істини, які є фундаментальними для нашого спасіння, а також дають популярний опис походження людського роду та вибраного народу” (Папа Пій II, Humani Generis, 38).
Гаразд – отже, католики можуть трактувати Буття 6-8 як точну розповідь, поетичну, або і те й інше. А як щодо небіблійних, стародавніх історичних розповідей? Якби стався всесвітній потоп, чи не було б подібних історій серед ранніх племен та корінних народів? Заглибившись трохи далі, ми виявляємо, що практично кожна стародавня цивілізація з кожного населеного континенту має історію про великий потоп, закладену в їх давню міфологію. Насправді, коли перші місіонери мандрували по всіх країнах, щоб проповідувати Євангеліє, вони були шоковані, виявивши, що ці суспільства мають власні розповіді про великий потоп. Це були міжконтинентальні, ізольовані групи, які ніколи не браталися між собою, що могло б пояснити обмін історій чи казок. Розглянемо цей список древніх цивілізацій та деякі їхні історії.
Африка:
народи квая, мбуті, маасаї, мандін, йобура та єгипетські народи
Історія потопу серед єгипетських легенд зосереджена навколо бога Ра та його доньки Сехмет. Ра послав Сехмет знищити людство через їх невірність. Зрештою, Ра втрутився, змусивши Сехмет впитися і заснути. Ця подія була відзначувана фестивалем вина під час щорічного сезону повені Нілу.
Азія:
народи шумерів, Межиріччя, авраамічні народи, китайці, індуси, корейці, малазійці, філіппінці, тайландці, тайванці
Існує вражаюча історія, яка походить з Індії, стосовно двох персонажів: Матсі (втілення господа Вішну як риби) та Ману (людини). Матся попереджає Ману про руйнівну повінь і наказує йому зібрати всі зерна світу у великий човен. У деяких варіантах оповідання була вказівка зібрати всі живі істоти та помістити на човен. Після того як повінь знищує землю, Матся витягує човен на берег у безпечне місце.
Європа:
народи Давньої Греції, ірландці, валлійці, скандинавці, башкірці, фіни
Стародавня валлійська легенда описує історію про афанка, озерне чудовисько під назвою Лілін Леон. Афанк викликає величезну повінь. Двоє людей, Двіфан та Двіфах, були єдиними, хто вижив. Вони збудували човен, схожий на ковчег, під назвою Нефід Наф Неіфьон, який перевозив по парі тварин кожного виду.
Північна Америка:
народи чокто, оджибве, меноміні, мікмаки, анішинабе, оттава, крі, ніпмак, сааніч, комокс, інуїти, ескімо
Християнські місіонери євангелізували серед корінних американських народів і відкрили захоплюючу історію, яка існувала у племенах чокто. Легенда описує великий період темряви, що охопив землі. Старійшини племені деякий час пильно стежили за денним світлом, перш ніж остаточно піддалися відчаю. Нарешті світло з’явилося у північному небі. Весь народ радів, поки не побачив великі гори води, що котилися по землях. Усі були знищені, за винятком кількох сімей, які передбачили повінь і спорудили великий пліт щоб врятуватися.
Океанія:
народи Полінезії, гавайці, нуу, руатапу, тавакі
У гавайських древніх оповідях Нуу був чоловіком, що сконструював ковчег, за допомогою якого врятувався від великого потопу. Після потопу його великий човен опинився на вершині гори на острові Мауна Кеа. Нуу наївно приписував своє виживання місяцю і приносив йому жертви. Кане, бог-творець, зійшов на землю веселкою і вказав Нуу на його помилку.
Південна Америка:
народи канарі, інки, мапуче, муїска, тупі
Легенда інків говорить, що бог-творець Віракоча послав велику повінь, щоб знищити людей навколо озера Тітікака. Дві людини врятувалися для заселення решти світу. У деяких версіях історії вцілілі чоловік та жінка пливуть до озера Тітікака у скрині з дерева.
Схожість з історією про Ноя з книги Буття незвичайні: світ, повний невірних людей (Бут 6:5); спорудження ковчега з дерева (Бут 6:15); збирання по парі кожної тварини разом із зерном та їжею (Бут 6:19-21); жертва після повені (Бут 8:20); веселка, що несе знак від Бога (Бут 9:13). Ці неймовірні історії ізольованих цивілізацій є вагомим доказом історичного світового потопу.
Сам Ісус підтверджує розповідь про Ноя та потоп: “Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого. Бо як за днів перед потопом, їли й пили, женилися та віддавались аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і ніхто не знав нічого, аж поки не прийшов потоп і забрав усіх, – так буде й прихід Сина Чоловічого” (Мт 24:37-39).
Бог увічнює свій завіт через свого слугу, Ноя. Сім’я Ноя переростає в плем’я (Авраам), яке переростає в народ (Мойсей), що переростає в царство (Давид), яке зростає до Церкви (Ісус). Католицька Церква – це сповнений ковчег, який приведе нас до рятівних берегів неба. Застрибуйте на борт!
Автор: Mark Haas
Джерело: Catholic Exchange
Переклад з англійської: Максим Гонтар
