Багатий юнак (Мт 19:16-26)

Інші дописи автора

        Багатий юнак (Мт 19:16-26)

        Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє

        Євангеліє від св. Матея 19:16-26

        16. Аж ось один приступив до Нього й каже: “Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?” 17. Ісус сказав до нього: “Чому Мене питаєшся про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог). Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей.” 18. “Яких?” – питає Його. А Ісус до нього: “Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво, 19. поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого.” 20. Каже юнак до Нього: “Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?” 21. “Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за Мною.” 22. Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно. 23. Тоді Ісус сказав до своїх учнів: “Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство. 24. Іще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство.” 25. Почувши це, учні здивувалися вельми і сказали: “Хто ж тоді може бути спасенний?” 26. Ісус глянув на них пильно й мовив: “У людей це неможливо, Богові – все можливо.”

        Коментарі Отців Церкви

        ​«Аж ось один приступив до Нього й каже: “Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?”» (Мт 19:16)

        Іван Золотоустий: Дехто звинувачує цього юнака в тому, ніби він підійшов до Ісуса з хитрістю і лукавством, і притому з наміром спокусити Його; але я скоріше згоден назвати його грошолюбом і невільником багатства, так як в цьому ж самому і Христос викрив його. Звинувачувати ж юнака в лукавстві я аж ніяк не маю наміру: небезпечно бути суддею того, чого ми не знаємо, і особливо суддею-викривачем. Та й Марко відсунув таку підозру, коли сказав про нього: упав перед Ним навколішки й почав Його питати; і ще: Ісус, поглянувши на нього, вподобав його (Мр 10:17, 21). Звідси видно, наскільки велика влада багатства. Хоча б ми в усьому іншому і були праведні, багатство нищить всі ці чесноти. (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 63.1).

        ​«Ісус сказав до нього: “Чому Мене питаєшся про те, що добре? Добрий є один тільки (Бог). Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей”» (Мт 19:17)

        Додержуй заповідей. Аполінарій Лаодикійський: Попереднє напоумлення в законі – гарна справа, і Христос не відкидає його, а каже: Як хочеш увійти в життя, додержуй заповідей, вказуючи початок цієї дороги, а не її завершення. І цим Він свідчить, що закон не чужий Йому, але досконалість – від Нього Самого (Аполінарій Лаодикійський «Фрагменти» 97).

        ​«“Яких?” – питає Його. А Ісус до нього: “Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво» (Мт 19:18)

        Закон і життя. Оріген: І, можливо, цього достатньо для того (так би мовити), щоб хтось увійшов в початок життя, але недостатньо, щоб увійти в досконалість і близьке до неї, тоді як винний у порушенні однієї з цих заповідей зовсім не може увійти в початок життя. Справді, кожен охочий увійти в початок життя повинен очиститися від перелюбу, вбивства і всякого злодійства. Бо як перелюбник та вбивця не ввійдуть у життя, так і злодій; і в цьому гріху винні багато хто з тих, кого називають віруючими в Христа, але яких звинувачують життєві турботи, гроші, на які вони покладаються, і справи, якими вони займаються. (Оріген «Коментарі на Євангеліє від Матея» 15.13).

        ​«Поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого. Каже юнак до Нього: “Все це я зберіг ізмалку. Чого мені ще бракує?”» (Мт 19:19-20)

        Більші і менші заповіді. Августин Гіппонський: І якщо не хочеш виконувати більших заповідей, виконуй менші: якщо ноша більших занадто важка для тебе, візьми менші. Що ж так зволікаєш? Навіщо опираєшся тим і іншим? Ось більші заповіді: продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною (Мт 19:21). І ось менші: не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй криво, поважай батька-матір і люби ближнього твого, як себе самого. (Мт 19:19). Ось це і роби! Що я намагаюся докричатися до тебе, що тобі треба продати своє майно, якщо я не можу домогтися, щоб ти не брав чужого? Ти чув: Не кради. А ти грабуєш. І перед оком такого Судді я приймаю тебе не за злодія – за грабіжника. Пожалій себе, зглянься над собою. Це життя ще дає тобі час, не відкидай можливість виправлення. Вчора ти був злодієм, тож не будь ним і сьогодні. А може, ти і сьогодні був ним? Не будь ним завтра. Коли-небудь припини зло і чекай нагороди. Ти хочеш мати своє добро, а добрим бути не прагнеш. Твоє життя суперечить твоїм надіям. Якщо велике добро – мати гарний будинок, то наскільки більше зло – мати лиху душу? (Августин Гіппонський «Проповіді» 85.1).

        ​«“Якщо хочеш бути досконалим”, – сказав Ісус до нього, – “піди, продай, що маєш, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за Мною”» (Мт 19:21)

        Продай маєток. Ієронім Стридонський: Від нас це залежить хотіти чи не хотіти бути досконалими. Але той, хто захоче бути досконалим, повинен буде продати все, що має; і не частково продати, як Ананія і Сафіра (див. Дії 5:1-2), але продати все, а продавши, все роздати бідним і так приготувати собі скарби в Царстві Небесному. Але й цього недостатньо для досконалості, якщо людина, знехтувавши багатствами, не піде за Спасителем, тобто зречеться зла і почне творити добро. Бо значно легше відмовитися від гаманця, ніж від волі. Багато хто залишає багатства, але не йде за Господом. А іде за Господом той, хто наслідує Його і ступає слідом за Ним. Кожний, хто говорить, що вірує в Христа, повинен йти слідами, якими і Він ішов. (Ієронім Стридонський «Коментарі на Євангеліє від Матея» 3.79.21).

        ​«Почувши це слово, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно» (Мт 19:22)

        Іларій Піктавійський: І ось юнак, почувши відповідь, відійшов смутний, бо він дуже покладався на багатства. У ньому видно образ: коли зазначається, що він є юнаком (а вище він і сам каже, що всі заповіді, що містяться в законі, зберіг ізмалку), то мається на увазі, що, і вийшовши з юності, він залишився колишнім (Латинське слово adolescentia вказує на юнацький вік від 14 до 30 років; слово Juventus вказує на вік приблизно від 20 до 45 років і теж відповідає поняттю «юність, молодість». Друге поняття «продовжує» перше, тобто має на увазі дорослішання, на чому і будується тлумачення Іларія) (Іларій Піктавійський «Коментар на Євангеліє від Матея» 19.7).

        ​ «Тоді Ісус сказав до своїх учнів: “Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство. Іще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство”» (Мт 19:23-24)

        Образ голки. Анонімний коментар: Голка – це Слово Боже, Яке є Сам Син Божий. Вершина голки – гостра і витончена: витончена через Його божественність і гостра через Його воплочення. Голка пряма й не має вигинів, тобто вона не має відхилень. Раною Його страждання погани тепер увійшли в життя вічне. І тільки ця голка здатна зшивати рани – Він знову зшив разом розірвану Адамом одежу безсмертя. Ця голка зшила разом плоть і дух. Вона з’єднала разом юдеїв і поган, про що апостол каже: бо Він – наш мир, Він, що зробив із двох одне, зруйнувавши стіну, яка була перегородою, тобто ворожнечу, – Своїм тілом (Еф 2:14). Це та голка, яка возз’єднала зруйновану співдружність ангелів і людей. Це та голка, яка прошиває і проколює, але не завдає ран (Анонімний коментар 33).

        ​«Почувши це, учні здивувалися вельми і сказали: “Хто ж тоді може бути спасенний?”» (Мт 19:25)

        Іван Золотоустий: Що ж Христос? Трудно багатому ввійти в Небесне Царство (Мт 19:23). Христос цими словами не багатство засуджує, а тих, які пристрастилися до нього. Але якщо важко увійти в Царство Небесне багатому, то що сказати про зажерливого? Якщо не давати від свого маєтку іншому є вже перешкодою на шляху до Царства, то уяви, який збирає вогонь той, хто захоплює чуже! Але для чого ж Христос сказав Своїм учням, що важко багатому увійти в Царство Небесне, коли вони були бідні і навіть нічого не мали? Для того, щоб навчити їх не соромитися бідності та ніби виправдатися перед ними в тому, чому Він раніше радив їм нічого не мати. Сказавши тут, що трудно багатому ввійти в Небесне Царство, далі показує, що й неможливо, не просто неможливо, але і найвищою мірою неможливо, що і пояснює прикладом верблюда і голкових вух. Легше, каже, верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство. А звідси видно, що чимала нагорода чекає на тих, хто при багатстві вміє жити розсудливо. Тому Христос називає такий спосіб життя справою Божою, щоб показати, що багато треба благодаті тому, хто хоче так жити. (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 63.2).

        ​«Ісус глянув на них пильно й мовив: “У людей це неможливо, Богові – все можливо”» (Мт 19:26)

        Іван Золотоустий: Коли ж учні зніяковіли, чуючи Його слова, Він далі сказав: У людей це неможливо, Богові – все можливо. Але чому бентежаться учні, будучи бідними і навіть надто бідними? Що їх турбує? Від того, що мали занадто сильну любов до всього людства і, вже приймаючи на себе посаду його вчителів, боялися за інших, за спасіння всіх людей. Саме ця думка дуже бентежила їх, так що вони мали велику потребу в розраді. Тому Ісус, подивившись спочатку на них, сказав: Неможливе в людей, можливе є в Бога (Лк 18:27). Лагідним і тихим поглядом Він заспокоїв розбурхані їхні думки й розв’язав здивування (на це саме вказує і євангеліст словом глянув), а потім підбадьорює їх і словами, вказуючи на силу Божу і таким чином пробуджуючи в них надію. А якщо хочеш знати, яким чином і неможливе може бути можливим, то слухай. Адже не для того сказав Христос: у людей це неможливо, Богові – все можливо, щоб ти слабшав на дусі та віддалявся від справи порятунку, як неможливої. Ні, Він сказав це для того, щоб ти, усвідомлюючи масштаб предмета, тим швидше взявся за справу порятунку і, з допомогою Божою ступивши на шлях цих прекрасних подвигів, отримав життя вічне. (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 63.2).

        Переклад з російської – Ольга Цицик, за виданням “Библейские комментарии Отцов Церкви и других авторов I—VIII веков. Новый Завет, т. 1б, Евангелие от Матфея” (2007)

        Ілюстрація: Heinrich Hofmann, “Christ and the Rich Young Ruler”, 1889

        Інші дописи автора

          Оціни

          [rating-system-posts]

             

            Про автора

            Максим Гонтар
            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.