Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє
Євангеліє від св. Луки 16:19-31
19. Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне. 20. Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий; 21. він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. 22. Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. 23. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, 24. і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім. 25. Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. 26. А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять. 27. Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого; 28. я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки. 29. Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. 30. Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. 31. А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.”
Коментарі Отців Церкви
Лк 16:19-22 Життя та смерть багача та Лазаря
Цей багач не давав милостині. Єронім Стридонський: Цей багатий чоловік, у пишному кармазині, не звинувачується в жадібності, чи в тому, що забрав власність іншого, або вчинив перелюб, чи фактично будь-яке порушення Закону. Зло, у якому він винен – це гордість. Найбільш жалюгідний чоловіче, ти бачиш співучасника твого власного тіла, що лежить там назовні біля твоїх воріт, і ти не маєш співчуття? Якщо закони Бога не означають нічого для тебе, принаймні змилуйся над власним становищем і будь у страху, адже можливо, ти можеш стати подібним до нього. Дай те, що ти витрачаєш, своєму співучаснику. Я не кажу тобі відкинути своє багатство. Але те, що ти викидаєш, крихти з вашого столу, подай як милостиню (Єронім Стридонський, Про Лазаря та багача).
Цей багач був повністю обізнаний із потребами Лазаря. Єронім Стридонський: Лазар лежав у воротах, щоб привернути увагу до жорстокості відносно його тіла, і не дозволити багатому сказати: “Я його не помітив, він був у куті, я не міг його бачити, ніхто не оголосив мені про нього”. Він лежав у воротах. Ти бачив його кожного разу, коли ти виходив, і кожного разу, коли ти входив. Коли натовпи твоїх слуг та клієнтів приходили до тебе, він лежав там, повний виразки (Єронім Стридонський, Про Лазаря та багача).
Порівняння псів та цього багача. Кирило Александрійський: Відрізаний від співчуття та турботи, він із задоволенням збирав мізерні крихти, що падали зі стола багатих, щоб задовільнити свій голод. Серйозне та невиліковне захворювання також мучило його. Так, сказано, що навіть собаки лизали його виразки і не шкодили йому але симпатизували йому і піклувалися про нього. Тварини знімають власні страждання своїми язиками, оскільки вони видаляють те, що їх болить, і м’яко заспокоюють виразки. Цей багатій був жорстокіший, ніж собаки, тому що він не відчував до нього жодної симпатії чи співчуття, але був абсолютно немилосердним (Кирило Александрійський, Коментарі до Луки, Проповідь 111).
Ім’я Лазаря записане на Небі. Аврелій Августин: Ісус мовчав про ім’я багатія але згадав ім’я вбогого. Ім’я цього багача звучало повсюди, але Бог про це нічого не говорить. Ім’я іншого було втрачене в тиші, але Бог його вимовляє. Будь ласка, не дивуйтеся. Бог лише прочитав, що написано в Його книзі. … Ви бачите, Бог, який живе на Небі, зберігає мовчання про ім’я цього багатія, тому що Він не знаходив його записаного на Небі. Він говорить про ім’я бідного чоловіка, бо Він знайшов його записаним там, адже Він сам дав наказ, щоб його там записати (Аврелій Августин, Проповідь 33A.4).
“Лазар” означає “той, кому допомогли”. Єронім Стридонський: “Убогий же якийсь, на ім’я Лазар”. Значення ім’я Лазаря є … той, хто отримав допомогу. Він не допоміжний, а той, кому допомагали. Він був бідним чоловіком, і в його бідності Господь допоміг йому (Єронім Стридонський, Про Лазаря та багача).
Лк 16:23-26 Вічне життя на Небі
Образна мова опису Неба та пекла. Григорій Ніський: Я запитав: “Що є вогонь, прірва, та інші речі, які згадуються, якщо вони не є тим, чим мали б бути?” “Мені здається”, відповіла вона [Макрина], “що Євангеліє хоче через кожну з цих деталей виразити деякі думки про те, чого ми шукаємо у зв’язку з душею. Патріарх каже цьому багачеві: ‘Ти одержав свою частину благ за свого тілесного життя’. Він також говорить про вбогого: ‘Цей чоловік виконував свій обов’язок через досвідчення лиха протягом свого життя’. Щодо прірви, яка відділяє одних від інших, мені здається Писання висувати наперед важливість віри. … Це, на мій погляд, та прірва, яка не є земною прірвою, яку створює судження між двома протилежними виборами життя. Коли хтось вибрав задоволення цього життя і не виправив цього злого вибору переміною серця, він зрештою створює для себе місце, де немає добра. Він викопує для себе цю неминучу необхідність, наче якусь глибоку та безвихідну яму. Мені здається, що Писання використовує ‘лоно Авраама’, на якому хворий страждаючий знаходить мир, як символ доброго стану душі. Цей патріарх був першим, про кого записано, що він обрав надію речей прийдешніх, замість задоволення цього моменту. Позбавлений всього, що він мав на початку своєї життя, живучи серед незнайомих людей, він шукав майбутнє благополуччя через теперішнє горе. Ми використовуємо слово ‘лоно’, коли посилаємось образно на частину берегової лінії моря. Мені здається, що Святе Письмо використовує слово ‘лоно’ як символ незмірних цілей, до яких ті, хто йде чесно через життя, приходять коли відходять з життя. Вони закріплюють свої душі в цьому хорошому лоні, як у тихій гавані” (Григорій Ніський, Про душу та воскресіння).
Бійтеся не багатства, як такого, але жадібності. Аврелій Августин: Я думаю, що ми довели, що Христос не заперечує багатства цього багатого чоловіка, але його безбожність, невірність, гордість та жорстокість … Ці багачі не повинні почати говорити, що я погодився бути їхнім адвокатом. Адже вони боялись, коли їм нагадували про Євангеліє. Коли вони почули про цього багатія, якого було кинуто на муки пекельні, вони почувалися зляканими. Я заспокоїв їх. Їм потрібно боятися не багатства, але жадібності. Вони не повинні боятися благ, але жадібності. Вони не повинні боятися товарів, але пожадливості. Нехай вони володіють багатством, як Авраам, і нехай вони володіють ним з вірою. Нехай матимуть це, володіють ним але щоб воно не володіло ними (Аврелій Августин, Проповідь 299E.5).
Ця душа спочиває на патріаршому лоні. Пруденцій:
Але доки це тіло, що тлінне й померле
Воскресиш Ти, о Боже, в обнові чудовій
Яка затишна пристань спочинку готова
Для душі, що є чиста й без найменшої плями?
Хай спочине на патріаршому лоні
Як той Лазар, що серед квітів пахучих
Багатій же його іздалеку обходив
Тож тепер у вогню невгасимім палає
(Пруденцій, Пісні на кожен день, 10.149-56).
Фонтани по один бік, полум’я – по другий. Єфрем Сирин:
Місце, зневажене й відкинуте
Громадянами Раю Небесного
Тут палають в огненій Геєні
Та від голоду й спраги страждають.
І тортури їхні подвійні
Від фонтанів отих споглядання
Тож тремтять у безсиллі нестямно
Адже прірва між ними й водою.
Той багатий про поміч благає
Та зволожить язик його нікому
Адже він є посеред полум’я
А вода – аж по той бік безодні.
(Єфрем Сирин, Пісні про Рай 1.17)
Душі злих страждають від болючого полум’я. Григорій Великий: З цих слів Святого Письма ми дізнаємось, що душа страждає від палаючої спеки не тільки через своє відчуття зору, але також насправді відчуває біль. З Христових слів ми знаємо, що цей багатий чоловік горів у пеклі. Його моління до Авраама стверджує, що його душа тримається у вогні. Він каже: “Надішліть Лазаря, щоб опустив кінчик пальця у воду, і охолодив мого язика, я мучуся в цьому полум’я”. Оскільки Христос описує засудженого грішника-багатія, оточеного полум’ям пекла, ніхто з розумінням не заперечить, що вогонь міцно оволодіває душами безбожних (Григорій Великий, Діалог 4.30).
Плоди прощення потрібно бачити у цих прощених. Єфрем Сирин: Господь порівняв цих священиків народу з тим, хто одягнений у пурпур. Ніщо не є більш шановане, ніж пурпурний одяг. Він порівняв учнів хреста з Лазаром. Не було нікого більш пониженого, ніж Лазар. Він відкрив ім’я своїх улюблених через Лазаря, свого улюбленого. Він також захотів відкрити ім’я своїх ворогів за допомогою слів: “Як вони не слухають Мойсея і пророків”. Не є так, що всі ці живі є живими або що всі поховані є мертвими. Бачите, чим більше цей багатий чоловік жив розкішно, тим більше Лазар був принижений! Чим більше Лазар був принижений, тим більшою була його корона. Чому він повинен бачити Авраама над усіма праведними, а Лазаря на його лоні? Він бачив його, тому що Авраам любив бідних, і щоб ми могли дізнатись, що ми не можемо сподіватися на прощення в кінці, якщо плоди прощення не стануть помітні в нас самих. Якщо Авраам, який був дружнім до чужинців та милосердився над Содомом, не зміг змилуватися над тим, хто не показав жалості щодо Лазаря, як ми можемо сподіватися, що ми нас очікує прощення? Цей чоловік назвав його “мій отче”, і Авраам назвав його “мій сину”, але він не зміг йому допомогти. “Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха” (Єфрем Сирин, Коментарі до Діатессарона Татіана 15.12-13).
Цей багатій продовжує ставитися до Лазаря зі зневагою. Петро Хрисолог: “Пошли Лазаря”. Як я бачу це питання, дії цього багача не породжуються новим болем, але давньою заздрістю. Це пекло не запалює його заздрість так, як володіння Лазаря Небом. Люди знаходять це серйозним злом і нестерпним вогнем – бачити щастя тих, кого вони колись зневажали. Хвора воля цього багатія не залишає його, хоча він вже зазнає покарання. Він не просить, щоб прийти самому до Лазаря, але хоче, щоб до Лазар прийшов до нього. О багатію, люблячий Авраам не може послати до ложа твого катування Лазаря, якого ти не зволив допустити до свого столу. Ваші долі тепер є обернені до протилежного. Ти дивишся на славу того, чиє горе ти колись відкинув. Той, хто дивувався тобою у твоїй славі, бачить твої катування (Петро Хрисолог, Проповідь 122).
Якою мірою даєш, такою і отримаєш. Аврелій Августин: “Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха”. Він призначає біль в обмін на багатство, відпочинок в обмін на бідність, полум’я за пурпур та радість за наготу. Цей рівний баланс шкали буде підтримуватися. Цей стандарт вимірювань не помилковий, адже сказано: “Якою мірою міряєте, такою і вам відміряють” (Мт 7:2). Причина, через яку він відмовляється показати милість цьому багатію в його стражданнях, полягає в тому, що той за свого життя нехтував милосердям. Причина, чому він знехтував бажання цього багатія у його муках, полягає в тому, що той нехтував благаннями вбогого на землі (Аврелій Августин, Проповідь 367.2).
Цей багатій не робив собі друзів своєю неправедною мамоною. Аврелій Августин: Чому ж, багатію, ти надто пізно прагнеш в пеклі того, про що ти ніколи не сподівався, коли насолоджувався розкішшю? Чи не ти нехтував людиною, що лежала біля твоїх воріт? Хіба не ти, у своїй погорді щодо цього вбогого насміхався з Мойсея та пророків? Ти відмовлявся дотримуватися віри щодо ближнього у його бідності; тепер тобі не подобається його добробут (Сир 22:23). … Ми не повинні підтримувати бідного ближнього таким чином, щоб сподіватись, що до нього прийде багатство, тож ми підтримуємо його, щоб отримати частину його багатства. Це зовсім не так. Потрібно ж чинити у відповідності з вказівками, даними нам від Господа: “Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні” (Лк 16:9). Тут є бідні люди, у яких немає житла, де вони могли б вас прийняти. Подружися з ними за допомогою мамони неправедної, прибутку, що його неправедність називає прибутком. Оскільки є такі прибутки, яких справедливість називає прибутками, вони знаходяться в скарбниці Божій … “Хто приймає пророка, тому що він пророк, той одержить пророчу нагороду … Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної водиці, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди” (Мт 10:41-42). Такий підтримує ближнього в його бідності, і тому він буде насолоджуватися його благами (Аврелій Августин, Проповідь 41.5-6).
Лк 16:27-31 Про слухання Мойсея та пророків
Через надмірну любов до своїх п’ятьох відчуттів, ти не можеш любити свого у потребі. Єронім Стридонський: Твій батько – Авраам. Як ти можеш казати: “Пошли його в дім батька мого”? Ти не забув свого батька. Ти не забув, що твій батько знищив тебе. Оскільки він був твоїм батьком, у тебе є п’ять братів: зір, нюх, смак, слух і дотик. Це ці брати, якими раніше ти був поневолений. Оскільки вони були братами, яких ти любив, ти не міг любити твого брата Лазаря. Природно, ти не міг любити його як брата, тому що ти любив їх. Ці брати не люблять бідності. Твоє око, твоє відчуття запаху, твій смак і твоє відчуття дотику були твоїми братами. Ці брати твої любили багатство, і вони не звертали уваги на бідність. “Я маю п’ять братів, нехай він їм скаже”. Вони – ці брати, які послали тебе на ці муки. Вони не можуть бути врятовані, хіба що будуть умертвлені. “Щоб і вони також не прийшли в це місце муки”. Чому ти хочеш врятувати цих братів, які не мають любові до бідності? Брати повинні перебувати зі своїм братом (Єронім Стридонський, Про Лазаря та багача 86).
Цей багатий чоловік нехтував та висміював Мойсеїв та пророків. Аврелій Августин: Він і його брати мали звичку насміхатися над пророками. Я уявляю і не сумніваюсь у тому, що він розмовляв зі своїми братами про пророків. Він говорив про те, що вони закликають нас робити добро і забороняють нам робити кривду, про те як вони лякають нас майбутніми муками, та обіцяють майбутні винагороди. Він насміхався над усім цим і казав зі своїми братами: “Яке життя є після смерті? Що пам’ятає гниль у могилі? Що відчуває попіл? Кожного відносять туди та ховають. Хто повернувся звідти і був почутий?” Саме тому, коли він згадав про свої слова, він хотів, щоб Лазар повернувся до його братів, так щоб тепер вони не казали: “Хто повернувся звідти?” Це також має дуже відповідну та правильну відповідь. Цей чоловік, як ви бачите, був юдеєм. Ось чому він сказав: “Отче Аврааме”. Він отримав неперевершену та підхожу відповідь. “Якщо вони не слухають Мойсея та пророків, вони не будуть переконані, навіть якщо хтось воскресне з мертвих”. Це було виконано юдеями, тому що вони не слухали Мойсея та пророків, і не повірили Христу, коли Він воскрес. Хіба Він не передбачив цього їм раніше: “Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й Мені б ви вірили” (Йо 5:46)? (Аврелій Августин, Проповідь 41.4).
Не чують Христа. Єронім Стридонський: “Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять”. “Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він” (Йо 5:46). Ви тепер бачите, що означає Авраам? Ви добре зробили, що чекати того, хто воскресне з мертвих, але Мойсей і пророки заявляють, що Він є Той, Хто воскресне з мертвих. Насправді Христос говорить через них. Якщо ви чуєте їх, ви також чуєте Його (Єронім Стридонський, Про Лазаря та багача 86).
Переклад з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament III, Luke 3rd ed. Edition (2003)
Ілюстрація: Bonifacio Veronese – The Parable of the Rich Man (Dives) and Lazarus
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
