В рамках плану читання Біблії на Різдвяний піст
Тип: Мета – “Для чого Ісус став людиною?”
Тема: Оправдання людини: примирення з Богом, надія на спасіння
Слово Боже (Послання до Римлян 5:1-11)
1. Оправдані ж вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, 2. через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. 3. Та й не тільки це, але ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, 4. терпеливість – досвід, а досвід – надію. 5. Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний. 6. Христос бо, тоді як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних. 7. Воно навряд чи хто за праведника вмирає; бо за доброго, може, хтось і відважився б умерти. 8. Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. 9. Отож, тим більш тепер, оправдані Його кров’ю, ми спасемося Ним від гніву. 10. Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося Його життям. 11. І не тільки те, але і хвалимось у Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через якого ми тепер одержали примирення.
Коментарі
Коментар о. Юрія Щурка, одного з найкращих бібліїстів УГКЦ: Рим 5:1–10
Коментар владики Венедикта Алексійчука
«Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками»
Коли ми чинимо гріхи, то відчуваємо внутрішній протест проти гріха, дискомфорт і бажання якнайшвидше стати перед Богом із покаянням, прийти до святого таїнства сповіді, позбутися того тягаря. Після сповіді нам стає легше, миліше, приємніше, так ніби той тягар спав із плечей, але це, знову ж таки, наші відчуття.
Однак перед Богом ми однаково вартісні – і коли «грішні», і коли «праведні». Як каже у цьому посланні апостол, Бог відкупив людину й помер за людину, коли вона ще була грішною. Це важливо пам’ятати тоді, коли зневірюємось у власних можливостях жити в святості, коли падаємо під тим тягарем гріха. Господню любов і вірність ніщо не може похитнути. Бог сталий і незмінний у своїй поставі до нас, для Нього ми важливі. І то тільки ми зневірюємось у собі, а Бог ніколи не зневірюється в нас!
Коментар Отців Церкви
Рим 5:6 Христос помер за безбожних
Христос помер за нас. Ориген: Щоб повніше показати, яку силу має любов, яка вливається в наші серця Святим Духом, Павло пояснює, як ми повинні її розуміти, навчаючи нас, що Христос помер не за благочестивих, а за безбожних. Бо ми були безбожні, перш ніж навернутись до Бога, і Христос помер за нас, перш ніж ми увірували. Безсумнівно, Він не зробив би цього, якби ні Він сам, ні Бог Отець, який віддав Свого Єдинородного Сина для викуплення безбожних, не мали до нас надзвичайної любові (Ориген, Коментар на Послання до Римлян).
Рим 5:10 Ми примирилися з Богом смертю Його Сина
Ворожнечу подолано. Ориген: Говорячи це, Павло показує, що немає жодної субстанції, яка була б ворожа Богу, як думають маркіоніти та валентиніани, бо якби щось було вороже Богові за природою, а не просто за волею, примирення з Ним було б неможливим… Смерть Христа принесла смерть ворожнечі, яка існувала між нами і Богом, і започаткувала примирення. Бо воскресіння і життя Христове принесли з собою порятунок віруючим, як сказав апостол про Христа: «Вмираючи бо, Він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога» (Рим 6:10), кажуть, що Христос мертвий для гріха — не для свого, бо Він ніколи не грішив, але мертвий для гріха, оскільки своєю смертю Він також умертвив гріх. Бо сказано, що Він живе для Бога, щоб і ми жили для Бога, а не для себе чи для своєї волі, щоб нарешті ми були спасені Його життям (Ориген, Коментар на Послання до Римлян).
Невимовна прихильність. Василій Великий: Є багато таких уривків, які з ясністю та блиском викладають велику, невимовну прихильність Бога у вільному прощенні наших гріхів і даруванні нам засобів і сили здійснювати праведні вчинки на славу Бога та Його Христа в надії отримати вічне життя через Ісуса Христа, Господа нашого (Василій Великий, Щодо хрищення 1.2).
Іван Золотоустий: Немає нікого, хто врятує нас, крім Того, Хто так нас полюбив, що, коли ми ще були грішниками, Він помер за нас. Ви бачите, які підстави це дає нам сподіватися? Бо до цього на шляху нашого спасіння були дві труднощі. По-перше, ми були грішниками, а по-друге, для нашого спасіння потрібна була смерть Господа, що було неймовірно до того, як це сталося, і що вимагало величезної любові, щоб це взагалі сталося. Але тепер, коли це сталося, решта справи стає набагато легшою (Іван Золотоустий, Проповіді на Римлян 9).
Врятовані Єдиним Божим Сином. Іван Золотоустий: Те, що ми, які були такими страшними грішниками, були врятовані, є дуже великим знаком, який вказує на те, як сильно ми були люблені Тим, Хто врятував нас. Бо не через ангелів чи архангелів, а через Його Єдинородного Сина Бог нас врятував! (Іван Золотоустий, Проповіді на Римлян 9).
Переклад з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament VI, Romans (1998)
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
