Ісус і самарянка (Йо 4:5-42)

Інші дописи автора

        Ісус і самарянка (Йо 4:5-42)

        Коментарі Отців Церкви на фрагмент недільного Євангеліє

        Євангеліє від св. Йоана 4:5-42

        5. Отож прибув Він до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові. 6. Там і криниця Яковова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину. 7. Надходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай Мені напитися.» 8. Учні ж Його пішли були до міста харчів купити. 9. Отож каже до Нього жінка самарянка: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» Не мають бо зносин юдеї з самарянами. 10. Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай Мені напитися, то попросила б сама в Нього, а Він дав би тобі води живої.» 11. Мовить до Нього жінка: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, – то звідкіля б у Тебе вода жива? 12. Чи більший Ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?» 13. А Ісус їй у відповідь: «Кожен, хто оту воду п’є, знову захоче пити. 14. Той же, хто нап’ється води, якої дам йому Я, – не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому Я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.» 15. Говорить до Нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.» 16. «Піди ж, – мовить до неї, – позви чоловіка свого та й повертайся сюди.» 17. Озвалася жінка та й каже Йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила – відрік їй, – Не маю чоловіка! 18. П’ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, – не чоловік він тобі. Правду мовила єси.» 19. А жінка й каже до Нього: «Бачу, пане, – пророк Ти. 20. Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите – в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба.» 21. Ісус до неї: «Повір мені, жінко, – час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві. 22. Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння. 23. Та надійде час, – ба, вже й тепер він, – що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець. 24. Бог – Дух. Ті, що Йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися.» 25. Жінка й каже до Нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.» 26. А Ісус їй: «То Я, що говорю з тобою.» 27. Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.» 28. Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям: 29. «Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос Він?» 30. І вийшли з міста й подалися до Нього. 31. А учні тим часом заходилися просити Його, кажучи: «Їж лишень, Учителю.» 32. Він же їм: «Їстиму Я їжу, незнану вам.» 33. Учні тоді заговорили один до одного: «Може хтось Йому приніс їсти?» 34. «Їжа моя, – каже до них Ісус, – волю чинити того, хто послав Мене, і діло Його вивершити. 35. Чи ви ж не кажете: «Ще чотири місяці, і жнива настануть. А Я вам кажу: Підведіть очі ваші та й погляньте на ниви, – вони вже для жнив доспіли. 36. Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, – щоб сіяч із женцем укупі раділи. 37. Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший. 38. Послав же і Я вас те жати, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.» 39. Численні ж самаряни з того міста увірували в Нього з-за слів жінки, яка посвідчила: «Сказав мені все, що я робила». 40. Тож коли прийшли до Нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там. 41. Та й багато більше увірували з-за Його слова. 42. Жінці ж вони сказали: «Віруємо не з-за самого твого оповідання – самі бо чули й знаємо, що направду Він – світу Спаситель.»

        Коментарі Отців Церкви

        Йо 4:7 Жінка з Самарії

        Ця жінка – Церква. Аврелій Августин: Доречно для уявлення про реальність, що ця жінка, яка є символом Церкви, походить від чужинців, бо Церква мала походити від язичників, чужинців для юдейського народу. Тоді в цій жінці почуємо себе, і в ній визнаємо себе і в ній дякуймо Богові за себе (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана, 15.10).

        Ісус є спраглий віри цієї жінки. Аврелій Августин: Його “напій” – це виконувати волю Того, хто Його послав. Ось чому Він сказав: “Я спраглий, дай Мені напитися”, а саме, щоб віра запрацювала в ній і щоб пити з її віри і пересадити її у своє тіло, бо Його тіло – це Церква (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана, 15.31).

        Йо 4:8 Учні Ісуса відійшли геть

        Наче мисливець, Ісус приходить до водопою. Єфрем Сирин: Наш Господь підійшов до цього джерела води, як мисливець. Він просив води, щоб дати воду, і вода була приводом. Він прагнув чогось випити, як спраглий, щоб Йому було відкрито шлях до втамування спраги. Він просив у неї, щоб навчити її, а вона, в свою чергу, буде просити у Нього. Йому не було соромно, як багатому чоловіку, просити, наче той, хто потребує, щоб навчити бідних, як складати прохання. Він не боявся докорів, що розмовляв із жінкою на самоті, щоб навчити мене, що той, хто дотримується правди, не похитнеться. “Вони справді були вражені тим, що Він стояв і розмовляв з жінкою”. Він відпустив своїх учнів від себе, щоб вони не сполошили Його здобич. Він кинув приманку для горлиці, щоб за допомогою неї вхопити цілу отару. Він запитав її у спосіб, протилежний реальній ситуації, щоб вона могла відповісти чесно. “Дай мені напитися”. Ось початок зустрічі. Він попросив води і пообіцяв живу воду. Він попросив, і Він відмовився від цього прохання, ще коли вона не взяла свій глечик. Він припинив претензії, тому що вона дійшла до істини, заради якої виник цей привід (Єфрем Сирин, Коментарі до Діатессарона Татіана 12.16).

        Йо 4:9 Як це, що юдей просить в самарянки напитися?

        Юдеї не вживали б навіть їхнього посуду. Аврелій Августин: Юдеї б навіть не скористались посудом [самарян]. І коли жінка принесла з собою посудину, щоб набрати води, це змусило її здивуватися, що юдей шукає від неї напою – чого юдеї не звикли робити (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана, 15.11).

        Христос скасовує ритуальний закон задля майбутнього. Іван Золотоустий: Але чому Христос просив напитися, якщо закон цього не дозволяв? Не можна відповісти, що Він заздалегідь знав, що вона не погодиться, бо в такому випадку Він явно не повинен був просити про це. Швидше, самою причиною Його прохання було виявити байдужість до таких заборон, оскільки, якщо Він збирався спонукати інших скасувати їх, то для Нього було ще важливіше на них не зважати (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 31.4).

        Йо 4:10a Дар Божий

        Спрага, втамована Святим Духом. Аврелій Августин: Він просить напитись і обіцяє дати напій. Він прагне як хтось, хто збирається отримати; Він рясніє як той, хто збирається задовольнити. “Якби ви відали”, – каже Він, – “про дар Божий”. Даром Божим є Святий Дух (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана, 15.12).

        Вода та Дух є даром Божим. Аврелій Августин: Чи показано в священних книгах, що Святого Духа називають “даром Божим”? Якщо люди теж шукають цього, ми маємо у Євангелії за Йоаном слова нашого Господа Ісуса Христа, який говорить: “Коли спраглий хтось, нехай прийде до Мене і п’є! Хто вірує в Мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!”. І далі Євангелист додав: “Так Він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в Нього” (Йо 7:37-39). І отже, апостол Павло також говорить: “Всі ми були напоєні одним лише Духом” (1Кор 12:13). Тоді питання полягає в тому, чи називають цю воду даром Божим, яким є Святий Дух. Але як ми знаходимо тут, що ця вода є Святим Духом, так і в іншому місці Євангелія ми знаходимо, що цю воду називають даром Божим. Бо коли той самий Господь розмовляв із жінкою Самарії біля криниці, якій Він сказав: “Дай Мені напитися”, і вона відповіла, що юдеї “не мають зносин” із самарянами, Ісус відповів і сказав їй: “Була б ти відала про дар Божий, і хто Той, що каже тобі: Дай Мені напитися, то попросила б сама в Нього, а Він дав би тобі води живої”. … Оскільки ця жива вода, як пояснив нам Євангелист, є Святим Духом, без сумніву, Дух є даром Божим, про який Господь говорить тут: “Була б ти відала про дар Божий, і хто Той, що каже тобі: Дай Мені напитися, то попросила б сама в Нього, а Він дав би тобі води живої”. Бо те, що є в одному уривку: “Ріки води живої з нутра його потечуть”, в іншому: “Стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне” (Аврелій Августин, Про Трійцю 15.19.33).

        Жива вода тече з Єрусалиму. Євсевій Кесарійський: І в них сповнилося решта пророцтва, коли в день приходу нашого Спасителя жива вода вийшла з Єрусалиму (див. Зах 14:8). Це плідне живе слово з Єрусалиму, так, із самого Єрусалиму, і воно було розповсюджене по всій землі, аж до границь світу. Сам Господь і Спаситель говорить про цю воду самарянці. … І він продовжує навчати, яку користь матиме кожен, хто смакує з цього живого духовного джерела. Ті, хто п’ють з нього, заперечуючи багатьох злих демонів, що правили ними споконвіку, визнають свого єдиного Господа і Царя, і що Господь, який колись був відомий лише юдеям, стане Царем усіх народів, які вірять в Нього з усієї землі, і що Ймення Його буде єдиним, що охопить всю землю та пустелю. І хто не є вражений, побачивши це виконаним? Адже християнське ім’я, похідне від імені Христа (а Христос справді був Господом), охопило кожне місце і місто, і землю, і ті самі народи, що мешкають у пустелі та на кінцях землі, як і передбачалося в пророцтві (Євсевій Кесарійський, Доказ Євангелія 10.7.7-8).

        Йо 4:10b Жива вода

        Людська природа пробуджується до чеснотного життя. Кирило Александрійський: Ісус називає цей оживляючий дар Духа “живою водою”, тому що проста людська природа пересохла до самого свого коріння, і стала сухою та безплідною для всіх чеснот через злочини диявола. Але тепер людська природа повертається до своєї первозданної краси, і п’ючи те, що дає життя, вона робиться прекрасною різноманітними благами і, прокидаючись до чеснотного життя, вона засилає здорові пагони любові у напрямку Бога (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 2.4).

        Незнання цього дару є причиною відкладення хрещення. Кесарій Арелатський: Не всі знають про цей дар Божий, бо не всі бажають живої води, адже якби вони її бажали, вони б ніколи не відкладали таїнство хрещення. … Не зволікайте із засобами свого спасіння, бо ви не знаєте, коли від вас може вимагатись ваша душа (Кесарій Арелатський, Проповідь 170.4).

        Йо 4:11 Ця криниця є глибокою

        Ця криниця є благодаттю Духа. Амвросій Медіоланський: Цей колодязь явно є благодаттю Духа, струмком, що виходить із живого джерела. Отже, Святий Дух також є джерелом вічного життя. … Ця вода, благодать Духа, така освіжаюча. Хто подарує цей фонтан моїм грудям? Нехай він витікає з мене, нехай те, що дарує вічне життя, тече на мені. Нехай той фонтан переливається на нас і не відтікає. … Як я повинен утримувати цю воду, щоб вона не відтікала і не відходила? (Амвросій Медіоланський, Про Святого Духа 1.16.180-81).

        Йо 4:12 Більший за Патріарха Якова?

        Дві причини, чому самаряни стверджували себе нащадками Якова. Кирило Александрійський: В той час самаряни були чужинцями (бо вони були колоністами вавилонян), але вони називають Якова своїм батьком з двох причин. Вони мешкали в країні, що межує з юдейською землею, і тому, будучи сусідами, вони зазнавали впливу юдейського поклоніння і звикли хвалитися предками юдеїв. Крім того, було справді правдою, що більша кількість жителів Самарії походить від кореня Якова. Бо Єровоам, син Навата, зібравши разом десять племен Ізраїля та половину племені Єфрема, відійшов від Єрусалиму за часів царства сина Соломона, і взяв Самарію та збудував там будинки та міста (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 2.4).

        Йо 4:13 Ті, хто п’є цю воду, буде знову спраглий

        Приємності цього світу ніколи не задовольнять нашу спрагу. Аврелій Августин: Не забуваймо про те, що Господь обіцяв щось духовне. Що Він має на увазі, коли каже: “Кожен, хто оту воду п’є, знову захоче пити”? Це вірно як для цієї води, так і для того, що ця вода символізує. Оскільки вода в криниці – це насолода світу в його темній глибині: з нього люди черпають її посудиною хтивостей. Нахилившись вперед, вони опускають хтивість, щоб досягти насолоди, добутої з глибини криниці, і насолоджуються приємністю та попередньою хтивістю, яку вони опустили, щоб набрати її. Бо той, хто заздалегідь не справився зі своєю хтивістю, не може отримати задоволення. Тож розгляньте хтивість як посудину, а насолоду як воду з глибини криниці. Коли хтось потрапив у насолоду від цього світу, чи то їжа чи напої, ванна, вистава, роман, чи існує спосіб, у який він чи вона не будуть спраглими знову? Тому, “хто оту воду п’є”, сказав Він, “знову захоче пити”. Але якщо він отримає від Мене воду, “він не матиме спраги повіки”. “Коли б то ми наситились”, – написано, – “добром дому Твого” (див. Пс 65:4 (64:5 LXX, Vg)). З якої води тоді [Ісус] повинен давати, за винятком тої, про яку сказано: “Бо в Тебе джерело життя” (див. Пс 36:9 (35:10 LXX, Vg))? Бо як вони будуть спраглі, якщо “насичуються ситтю дому Твого” (див. Пс 36:8 (35:9 LXX, Vg))? (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана, 15.16).

        Йо 4:14 Вода вічного життя

        Безсмертя та Святий Дух. Аполінарій Лаодикійський: Він каже, що ця видима вода може ненадовго втамувати спрагу людини, але невидима вода цілком виліковує спрагу, тому що вже немає спраги життя, коли безсмертя виливається на вас. Подальше наочно демонструє, що Святий Дух – це те, що тут обіцяється безкоштовно, оскільки духовна вода, про яку тут говорять, відповідає тілесній воді, про яку говорять. … Дух мудрості, присутність якого невпинна, дарує її достаток безкоштовно (Аполінарій Лаодикійський, Фрагменти на Йоана 17).

        Йо 4:15 Дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги

        Вона вшановує Ісуса більше ніж Якова. Іван Золотоустий: Подивіться, як цю жінку крок за кроком ведуть до вищого розуміння. По-перше, вона думала, що Ісус – якийсь розкутий юдей, який порушує закон. … Потім, почувши про живу воду, вона подумала, що це означає матеріальну воду. Згодом вона розуміє це як духовні слова і вважає, що це може позбути спраги. Однак вона ще не знає, що це таке, лише розуміючи, що це перевершує матеріальні речі … “Жінка каже Йому: То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати”. Зверніть увагу, як вона віддає Йому перевагу перед патріархом Яковом, якого вона раніше так шанувала (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 32.1).

        Йо 4:16 Піди, поклич свого чоловіка

        Поспіх жінки щодо отримання дару. Іван Золотоустий: Оскільки жінка демонструє певний поспіх у проханні обіцяної води, Ісус каже їй: “Іди, поклич свого чоловіка”, щоб показати, що він також повинен брати участь у цих справах. Але вона поспішала отримати подарунок і хотіла приховати свою провину (адже вона все ще уявляла, що розмовляє з простою людиною). “Жінка відповіла і сказала: У мене немає чоловіка”. Христос відповідає їй своєчасним докором, викриваючи її стосовно її колишніх чоловіків і теперішнього, якого вона приховувала (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 32.2).

        Йо 4:17-18 Шлюбна історія жінки

        Незаконний шлюб. Аврелій Августин: Зрозумійте, що жінка не мала законного чоловіка, а скоріше утворила неправедний* союз із чоловіком, який не був її законним чоловіком. … І, на той випадок, якщо б жінка могла припустити, що Господь знав про це, бо дізнався про це від когось – а не тому, що знав це за власною божественністю – [Він каже], послухай те, чого ти не сказала, “П’ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, – не чоловік він тобі” (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана, 15.20).
        * Або “незаконний”.

        Йо 4:19 Ти – пророк

        Єдине пояснення знань Ісуса. Іван Золотоустий: Жінка не ображається на докір Христа. Вона не залишає Його і не йде геть – подалі від всього цього. Вона захоплюється Ним: “А жінка й каже до Нього: Бачу, пане, – пророк Ти”. Слово “бачу” означає “Ти представляєшся мені пророком”. І, прийшовши до цієї віри [в те, що Ісус був пророком], вона не задає жодних питань, що стосуються життя, здоров’я чи хвороби тіла. … Її не турбує спрага; швидше, вона прагне бути навченою (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 32.2-3).

        Йо 4:20 Наші предки поклонялися на цій горі

        Походженння непорозуміння. Ориген: Що стосується твердження “батьки наші” і подальшого, слід розуміти незгоду між самарянами та юдеями щодо місця, яке вони вважали святим. Бо самаряни поклоняються Богу на горі, що зветься Герізім, бо вважають її святою. Мойсей посилається на цю гору у книзі Второзаконня, коли каже: “Цього дня заповідав Мойсей народові словами: Як перейдете Йордан, то оці стануть на Герізім-горі, щоб благословити народ” (Вт 27:11-12). … З іншого боку, юдеї, оскільки вони вважають, що гора Сіон є божою, і Божим житлом, вважають, що її обрав Отець усіх. З цієї причини вони кажуть, що Соломон побудував Храм на Сіоні, і там виконуються всі левитичні та священичі служби. Як наслідок цих припущень, кожна нація вважала що їхні батьки поклонялися Богу, але одні на цій горі, а інші – на іншій (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана 13.77-79).

        Йо 4:21 Повір Мені – час надходить

        Християнське поклоніння не прив’язане до конкретного місця. Кирило Александрійський: Ісус однаково засуджує нерозум усіх, кажучи, що поклоніння як юдеїв, так і самарян перетвориться на справжнє поклоніння. По суті, Ісус каже, що люди більше не будуть шукати певного місця, де належним чином живе Бог. Швидше, Ісус здатний наповнити і здатний вмістити усі речі. І тому вони будуть поклонятися Господу “кожен із свого місця” (Соф 2:11), як говорить один із святих пророків. Ісус натякає, що Його власне перебування у цьому світі в тілі – це час і пора для зміни таких звичаїв (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 2.4).

        Церква збудується на живому камінні. Ориген: Тут юдеї є тими тих, хто думає розумно, і спасіння від них. Самаряни представляються єретиками. Отже, вони обожнюють Герізім, що означає “поділ” або “розкол”. … З іншого боку, юдеї шанують Сіон, що означає “сторожова вежа”. … Отже, оскільки час, згаданий Господом, ще не настав, коли вони поклонятимуться Отцю ні на цій горі, ні в Єрусалимі, треба йти з гори самарян і поклонятися Богові на Сіоні, де лежить Єрусалим. Христос називає цей Єрусалим містом великого царя (див. Мт 5:35). А що ще було б містом великого царя, справжнім Єрусалимом, як не Церква, побудована з живих каменів? Це місце священного священства, місце, де духовні жертви приносяться Богові духовними людьми, які зрозуміли духовний закон (див. 1Пт 2:5; Рим 7:14). Але коли повнота часу неминуча (див. Гал 4:4), коли людина вже не в тілі, а в Дусі, і всі вже не в символах, але в істині, тоді більше не слід приносити істину поклоніння та досконале благочестя до Єрусалиму. Така людина підготовлена ​​так, що вона схожа на тих, від кого Бог прагне поклоніння (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана 13.81,83,85).

        Йо 4:22 Поклоніння та спасіння – від юдеїв

        Христос народився від юдеїв. Аврелій Августин: У наріжному камені зійшлись різні стіни, звідти юдеї, звідси – язичники. Ви бачили і знаєте, що чим далі стіни від кута, тим далі вони одна від одної. Як наближаються до кута, так і наближаються одна до одної. Дійшовши до кута, вони приєднуються одна до одної. Христос [як наріжний камінь] приєднався до юдеїв та язичників, які були далеко одні від одних. … Ті, хто прийшов від юдеїв, повинні вважатися частиною доброї стіни, бо ті, хто прийшов, не залишились у руїнах*. Ми стали одним цілим, вони і ми; але в Єдиному, а не в нас самих. З якого роду народився Христос? З юдеїв. Ось те, що ви знаходите написаним: “Спасіння від юдеїв”, але не лише для юдеїв. Зрештою, Він не сказав: “Спасіння для юдеїв”, але “Спасіння від юдеїв” (Аврелій Августин, Проповідь 375.1).
        * Августин може алегорично натякати на впалі стіни Єрусалима, зруйновані в полоні, що символізують юдаїзм окремо від Христа.

        Йо 4:23 Час, що надходить, а й вже він є

        Поклоніння Отцеві в Дусі є поклонінням Святій Трійці. Амвросій Медіоланський: Що означає, що Отцеві поклоняються у Христі, крім того, що Отець є у Христі, Отець говорить у Христі та перебуває у Христі? Він справді не перебуває як тіло в тілі, бо Бог не є тілом. … Отже, мається на увазі не прищеплення тіла, а єдність влади. Отже, завдяки єдності влади, Христу спільно поклоняються в Отці, коли Богові Отцеві поклоняються у Христі. Точно так само, завдяки єдності тієї самої сили, Духу спільно поклоняються в Бозі, коли Богові поклоняються в Дусі. … Коли кажуть, що Богові поклоняються в істині (належним значенням самого слова, яке часто висловлюється однаково), слід розуміти, що і Сину поклоняються. Отже, так само, Духу також поклоняються, бо Богу поклоняються в Дусі. Тому Отцеві поклоняються і з Сином, і з Духом, бо поклоняються Святій Трійці (Амвросій Медіоланський, Про Святого Духа 3.11.82,85).

        Отець шукає істинного поклоніння через Ісуса. Ориген: Якщо Отець шукає істинних поклонників, Він шукає їх через Сина, “який прийшов шукати і врятувати те, що було загублено”, очищаючи та навчаючи тих, кого Він обладнав бути справжніми поклонниками за допомогою Слова та праведної доктрини. … Бог – це Дух. … Бог, який вводить нас у справжнє життя, називається Духом, а в Писаннях сказано, що Дух робить нас живими (2Кор 3:6). З цього видно, що слово “оживлює” стосується не лише звичайного життя, але й того, що є більш божественним (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана 13.119,140).

        Йо 4:24a Бог є Духом

        Бог є Духом, приносячи нам істинне життя. Ориген: Оскільки нас оживляє Дух (див. Бут 2:7, 2Кор 3:6), стосовно звичайного життя – і те, що ми зазвичай розуміємо під терміном “життя”, стосовно того, коли Дух, який є в нас, залучає те, що в буквальному сенсі називається подихом життя (Бут 2:7) – я гадаю, з цього було зрозуміло, що Бог, який приводить нас до справжнього життя, називається Духом. У Писаннях говориться, що Дух оживляє. Зрозуміло, що це “оживлення” стосується не звичайного життя, а більш божественного життя. Бо літера також вбиває і породжує смерть, але це не смерть у сенсі відокремлення душі від тіла, а смерть у сенсі відокремлення душі від Бога, і від самого Господа, і від Святого Духа (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана 13.140).

        Бог є безтілесний і Він є повсюди. Феодор Мопсуестійський: Бог має безтілесну природу і не може бути обмежений в жодному місці. Швидше, Він скрізь, і необхідно, щоб Йому поклонялись відповідно до цього розуміння. Істинний поклонник – це той, хто вшановує Його з правильним наміром і з чистою совістю вірить, що скрізь він може говорити з Тим, Хто є неосяжним (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 24.23-24).

        Йо 4:24b Поклоніння у дусі та правді

        Ті хто ходить у дусі та поклоняються в дусі. Ориген: Якщо є багато тих, хто сповідує поклоніння Творцеві, є деякі, хто перебуває вже не у плоті, але в дусі, тому що вони ходять у дусі і не виконують бажання плоті (Гал 5:16). А є й інші, хто не в дусі, а в плоті і веде війну по плоті (2Кор 10:3). Якщо це так, тоді треба сказати, що ті, хто поклоняються Отцю в дусі, а не в тілі, в істині, а не в символах, є справжніми поклонниками, і що ті, хто так не поклоняється, не є справжніми поклонниками (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана 13.109).

        Моліться в храмі після того як самі станете храмом. Аврелій Августин: “Молімося на горі”, кричите ви, “високо і недоступно, щоб я міг бути ближчим до Бога і Бог міг мене почути краще. Бо Він мешкає на висоті”. … Так, Бог живе на висоті, але Він також уважний до смиренних. … Спустіться, щоб ви могли наблизитися до Нього. Але ви хочете піднятися? Підніміться, але не шукайте гори. “Підйоми”, написано, “у його серці, у долині плачу” (Пс 84:6 (83:7 LXX, Vg)). Долина має смирення. Тому робіть все всередині. Навіть якщо ви, можливо, шукаєте якогось високого місця, якогось святого місця, зробіть собі храм для Бога всередині себе. “Бо храм Божий святий, а ним є ви” (1Кор 3:17). Чи молилися б ви в храмі? Моліться в собі. Але спочатку будьте храмом Божим, бо Він у своєму храмі чує того, хто молиться (Аврелій Августин, Трактати на Євангеліє від Йоана, 15.25).

        Йо 4:25 Коли прийде Месія, Він навчить нас усього

        Самаряни також очікували Христа. Іван Золотоустий: Як це так, що самаряни очікували пришестя Христа, адже вони визнавали лише книги Мойсея? Їхнє сподівання було пов’язано з працями самого Мойсея. … Яків пророкує про Христа, “Берло від Юди не відійде, ні жезл із-поміж стіп у нього, поки не прийде той, якому він належить, йому будуть коритися народи”*. І Мойсей говорить: “Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі” (Вт 18:15) (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 33.2).
        * Бут 49:10; Золотоустий також цитує Бут 1:26 та Бут 18 як подальший доказ.

        Йо 4:26 Я, що говорю з тобою, є Він

        Ісус поступово виявляє себе. Єфрем Сирин: “А якщо Ти цар, як це так, що Ти просиш у мене води?” Не таким чином Він спершу говорив їй про себе, але спочатку як про юдея, а потім як про пророка, а потім – як про Месію. Крок за кроком Він підніс та поставив її на найвищий рівень. Спочатку вона сприймала Його як спраглого, потім як юдея, потім – пророка, а згодом як Бога. Коли Він був спраглим, вона вмовляла Його; коли Він був юдеєм, вона ненавиділа Його; коли Він був людиною вченою, вона запитувала Його; коли Він був пророком, вона дорікала Йому; коли Він був Месією, вона Йому поклонялася (Єфрем Сирин, Коментарі до Діатессарона Татіана 12.18).

        Йо 4:27 Розмовляючи із жінкою самарянкою

        Статева рівність у Євангеліє. Кирило Александрійський: Тут Він, як єдиний Творець усіх, показує, що не дарує це життя через віру лише чоловікам, але передає цю віру і жінкам. Нехай той, хто навчає в Церкві, дотримується цього зразка і не відмовляє у допомозі жінкам*. Бо в усьому не слід керуватися власною волею, але служінням проповіді (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 2.5).
        * За часів Кирила жінки рідко отримували філософську освіту.

        Йо 4:28 Жінка покинула свій глечик

        Самарянка – апостол. Ориген: Він також використовує цю жінку як апостола для тих, хто в місті. Його слова до неї настільки сильні, що вона залишає глек із водою, щоб піти до міста, і розповідає їх своїм співгромадянам. … Я думаю, що була певна мета, чому Євангеліст записав, що жінка залишила глечик з водою і пішла до міста. Тож на буквальному рівні це свідчить про величезне прагнення жінки-самарянки, яка покидає глечик з водою і більше стурбована тим, як вона може принести користь людям, ніж своїм скромнішим обов’язком, пов’язаним із матеріальними речами. Адже вона була дуже доброзичливою і бажала сповістити Христа своїм співгромадянам, засвідчивши Того, Хто сказав їй “все, що я робила”. І вона запрошує їх побачити людину, мова якої більша за людину, бо Його вигляд на око був людським. Тож і ми повинні, отже, забуваючи про речі більш матеріальні за своєю суттю і залишаючи їх позаду, прагнути передавати іншим користь, участю якої ми були. Бо записавши порадні слова жінки до тих, хто здатний читати з розумінням, Євангеліст закликає нас до цієї мети (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана 13.169,173-74).

        Йо 4:29 Чи, бува, не Христос Він?

        Хтось потребує тільки присмаку цієї криниці, щоб почуватись як вона. Іван Золотоустий: Поширювати сказане до неї не заважала їй жодна турбота про втрату обличчя. Бо душа, колись запалена божественним полум’ям, не розглядає ні слави, ні сорому, ні будь-якого іншого земного роздуму: лише полум’я, яке її поглинає. … Вона не хотіла, щоб вони довіряли лише її власній розповіді, але щоб прийшли та самі прийняли рішення про Христа. … “Ідіть но і подивіться на чоловіка” – каже вона. Вона не каже: “Ідіть і увіруйте”, але “Ідіть но і подивіться”, що є більш легкою справою. Бо вона, безумовно, знала, що якби вони тільки засмакували цієї криниці, вони почувались би так само, як і вона (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 34.1).

        Йо 4:31 Учні просять свого Вчителя поїсти

        Ретельність у навчанні Євангеліє. Кирило Александрійський: Ініціювавши навернення самарян … Ісус повністю зосереджується на спасінні тих, кого покликано, і Він не турбується про тілесну їжу, хоча втомлений своєю подорожжю (Йо 4:6). Таким чином, Він заохочує вчителів у церквах та переконує їх нехтувати всією втомою і більше бути ревними до тих, хто спасається, аніж дбати про власне тіло. Бо пророк говорить: “Проклят, хто Господню справу виконує недбайливо!” (Єр 48:10) (Кирило Александрійський, Коментарі на Євангеліє від Йоана 2.5).

        Йо 4:32 Їжа, про яку не знають учні

        Ісус має поживу від Отця. Ориген: Доречно сказати, що не лише люди та ангели потребують духовної їжі, але і Христос Божий. Бо, якщо я можу сказати це так, Він завжди поповнює себе від Отця, який єдиний без потреби і достатній у собі. Тепер, звичайна людина, яку навчають, отримує їжу від учнів Ісуса, яким наказано роздавати їжу натовпам (Лк 9:16), а учні Ісуса отримують їжу від самого Ісуса. … Син Божий, однак, отримує свою їжу від самого Отця, без втручання будь-якої іншої істоти (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана 13.219-220).

        Йо 4:34 Виконання волі Божої

        Христос голодний нашого спасіння. Іван Золотоустий: Він називає своєю їжею порятунок чоловіків та жінок, демонструючи своє велике бажання, щоб ми були врятовані. Його прагнення до нашого спасіння таке велике, як наше бажання до їжі. І подивіться, як часто Він висловлюється не прямо, а образно. Це обов’язково ускладнює Його слухачам розуміння Його значення, але це також надає більшої важливості цьому значенню, коли воно зрозуміле (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 34.1).

        Навернення цього світу. Феодор Мопсуестійський: Що це за праця? Це навернення людського роду. І цілком доречно, говорячи як людина, Він сказав, що ця праця важливіша за будь-яку тілесну їжу. Він також сказав, що виконував волю Того, Хто послав Його, бо Йому довірили цю працю (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 2.4.34).

        Йо 4:35 Ниви, доспілі для жнив

        Ниви спасіння. Іван Золотоустий: Він тепер продовжує пояснювати, якою є воля Отця: “Чи ви ж не кажете: Ще чотири місяці, і жнива настануть”… … Він веде їх, за своїм звичаєм, від низьких речей до високих. … Ниви та жнива тут виражають велику кількість душ, готових прийняти Слово. Очі є і духовними, і тілесними, бо вони бачили, як в той момент до них наближається безліч самарян. Цю очікувану юрбу Він називає дуже доречно білими нивами. Бо як кукурудза, коли вона побіліє, готова до врожаю, так і ці люди були готові до спасіння. Але чому Він не говорить цього прямою мовою? … Тому що, використовуючи таким чином предмети навколо, Він надав своїм словам більшої яскравості та сили і привів до них правду. Він також висловився таким чином, щоб Його дискурс був приємнішим і глибше занурився у їхні спогади (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 34.1-2*).
        * Дивіться також, Євсевій Кесарійський, Доказ Євангелія 9.8.

        Йо 4:36-37 І сіячі і женці радіють

        Ісус сіяв, апостоли пожинали. Феодор Мопсуестійський: Ісус називає себе сіячем, бо Він почав навчати і проповідувати. Він кличе апостолів женцями, бо вони отримали свій початок від Нього і, таким чином, могли приносити чоловіків та жінок як плоди для Бога. Тому Він додає … “Вже і жнець бере свою нагороду”, тобто не тому, що поштовх та початок роботи походить від Мене, або тому, що ваша праця буде без винагороди – що є не так – а тому, що також отримаєте заробітну плату відповідно до вашої праці. Отже, користь загальна: вона Моя, бо Я сіяв, але вона також і ваша, бо ви жнете. Ви радієте збору плодів, а Я радію, коли бачу, як насіння росте. Істина благодаті виявляється чіткіше і в цьому, бо завдяки посіяному Мною насінню вам дана така велика сила, що ви зможете привести багатьох до віри завдяки допомозі, яку ви отримуєте від Мене. І той факт, що, уповноважені Мною, ви можете робити це повторно, підтверджує досконалість Моєї чесноти (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 2.4.36-37).

        Йо 4:38 Послані жати

        Ісус плекав пророків від початку. Феодор Мопсуестійський: Незважаючи на те, що Він називав себе сіячем віри, все-таки вчення про віру мало свій початок ще до Його приходу у плоті. Очевидно, що воно вже мало початок через пророків і праведників, які слідували за ними. Він також чітко показує, що цей початок дав Він сам. “Я послав вас, каже Він, пожинати та насолоджуватися працею інших”. Після того, як вони наполегливо працювали над тим, щоб насіння віри залишалося серед чоловіків та жінок, прийшли ви, і з цього врожаю ви збираєте їх та ведете до віри. Я б не запрошував вас жати і насолоджуватися працею інших, якби це плекання не було Моїм від самого початку. Одним Я довірив посів, іншим – жнива. Я робив це відповідно до часу та різних фаз вирощування (Феодор Мопсуестійський, Коментарі на Йоана 2.4.38).

        Йо 4:40 Самаряни попросили Ісуса залишитись

        Ісус залишається з тими, хто Його просить. Ориген: Йоан не написав, що самаряни “просили Його” увійти до Самарії або увійти в місто, але “залишатися з ними” … . Далі Він не говорить: “І Він пробув у цьому місті два дні” або “Він залишився в Самарії”, але “Він залишився там”, тобто з тими, хто просив. Бо Ісус залишається з тими, хто просить, і особливо, коли ті, хто просить Його, виходять із свого міста і приходять до Ісуса, ніби наслідуючи Авраама, коли він слухався Бога, який сказав: “Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого” (Бут 12:1) (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана 13.345-46).

        Йо 4:41 Набагато більше увірували через слова Ісуса

        Що Ісус говорив самарянам? Іван Золотоустий: Вони визнали Христа не просто як одного з багатьох Христів, але як Спасителя. І все ж, кого вони бачили, що був спасенний в цей момент? Вони чули лише Його слова, і все ж говорили так, ніби бачили всі ці великі та чудові дива. Чому ж тоді євангелісти не кажуть нам, якими були ці слова і як чудесно Він говорив? Не роблячи цього, вони показують, що оминають багато важливих питань, і все ж, повідомляючи про саму подію, вони ведуть нас до того, щоб все зрозуміти. Бо одним словом Він переконав цілий народ і ціле місто! З іншого боку, коли слухачі не переконані, євангелісти зобов’язані надати слова нашого Господа, щоб невдача могла сприйматися як байдужість слухачів, а не як якась вада проповідника (Іван Золотоустий, Проповіді на Євангеліє св. Йоана 35.1).

        Йо 4:42 Ми самі Його почули

        Прямий доступ до Слова. Ориген: Самаряни відмовляються від своєї початкової віри, яка базувалася на промові жінки, коли виявляють, що слухати самого Спасителя краще, ніж мати ту віра, так що вони теж знають, “що направду Він – світу Спаситель”. Справді, краще стати очевидцем Слова і почути Його [безпосередньо]. … І отже, немає нічого дивного в тому, що про одних кажуть, що вони йдуть за вірою, а не за зором, тоді як про інших кажуть, що вони ходять за зором, що є більше, ніж ходіння за вірою. … Іраклеон каже: “Люди спочатку вірять у Спасителя, будучи скеровані іншими людьми. Але коли вони читають Його слова, вони вірять вже не лише через людське свідчення, а через саму істину” (Ориген, Коментарі на Євангеліє від Йоана 13.353,362-63).

        Переклад фрагментів з англійської – Максима Гонтара за виданням Ancient Christian Commentary on Scripture: New Testament IVa, John 1-10 (2007)

        Ілюстрація: Veronese – Jesus and the Samaritan Woman

        Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!

        Інші дописи автора

          Оціни

          How useful was this post?

          Click on a star to rate it!

          Average rating 0 / 5. Vote count: 0

          No votes so far! Be the first to rate this post.

             

            Про автора

            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.