Коментарі Отців Церкви на недільне Євангеліє
Євангеліє від св. Матея 6:22-33
6:22. Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. 23. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! 24. Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні. 25. Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі 26. Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? 27. Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? 28. І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть. 29. Та Я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. 30. І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? 31. Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? 32. Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. 33. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.
Коментарі Отців Церкви
«Якщо світло, що в тобі, темрява» (Мт 6:22-23)
Що око для тіла, то розум для душі. Іван Золотоустий: Таким чином, Господь звертає Своє слово до наочних прикладів. Оскільки Він згадав про поневолення і захоплення в полон розуму, а це багатьом було незрозуміло, Він співвідносить Своє вчення із зовнішніми предметами, що перебувають перед очима, щоб з них втямити і це. Господь ніби каже: «Якщо ти не знаєш, що значить порушення розуму, дізнайся це з розгляду тілесних речей». Бо що око для тіла, то і розум для душі (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея 20.3).
Якщо справи творяться чистим серцем. Августин Гіппонський: Це місце слід розуміти так, що ми знаємо, що всі наші справи чисті й бажані в очах Божих в тому випадку, якщо вони творяться чистим серцем, тобто з прагненням до вищої мети любові, бо любов – виконання Закону (Рим 13:10). Тому око слід нам розуміти тут як той самий намір, з яким ми робимо все, що тільки робимо. Якщо цей намір був чистим і правильним і зверненим на те, на що слід, то всі наші справи, які ми здійснюємо згідно цього наміру, неодмінно добрі. Всі ці справи Христос назвав всім тілом; також і апостол називає нашими членами деякі справи, які засуджує і наказує умертвити, кажучи: Умертвлюйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху пожадливість, зажерливість (Кол 3:5) та інші подібні справи (Августин Гіппонський «Про Нагірну проповідь Господа» 2.13.45).
Хто запаморочив розум, той все довів до безладу. Іван Золотоустий: Ти не захотів би носити золота, одягатись в шовкові одежі і в той водночас бути сліпим, а віддав би перевагу такій розкоші здоров’я очей. Адже якщо ти втратиш і загубиш зір, тобі не буде жодної користі в житті. Адже як при сліпоті очей і інші члени позбавляються колишньої діяльності через те, що згасло світло, так і по розтлінні розуму твоє життя виповниться незліченними бідами. Тому як про тіло ми найбільше дбаємо, щоб мати здоровий зір, так і про душу, щоб мати здоровий розум. Якщо ж ми засліпимо розум, який повинен давати світло і іншим частинам тіла, чим ми будемо дивитися? Бо хто знищив джерело, той висушив і річку, і так само – хто запаморочив розум, той довів до безладу всю діяльність справжнього життя. Тому Господь говорить: Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! Коли керманич стане здобиччю хвиль, світильник згасне, а вождь буде полонений, яка надія залишиться для підлеглих? (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 20.3).
«Не можете Богові служити й мамоні» (Мт 6:24)
Служіння двом панам. Іван Золотоустий: Тут Христос назвав мамону паном не за ознаки його природи, а через жалюгідний стан тих, хто перед ним схиляється (Мамона, грец. імен. чол. роду – персоніфіковане багатство, гроші. Згідно лінії міркувань, що веде до Климента Олександрійського, Іван Золотоустий пояснює, що багатство не є злом за природою, але використання його на зле кидає людей у такі нещастя). Так і черево Він називає богом (див. Флп 3:19) не за гідність, а через тяжке становище тих, хто стає його рабом, що гірше від будь-якого покарання і раніше від покарання може мучити свого бранця. Справді, як же не бути нещаснішим від тих засуджених, які, маючи Господом Бога, скидають із себе Його лагідну владу і добровільно підкоряються найжорстокішій тиранії, незважаючи на те, що від цього і в теперішньому житті походить найбільша шкода? Звідси невимовна шкода, сварки, паплюження, чвари, страждання, душевна сліпота, і, що найжахливіше, служіння мамоні позбавляє нас небесних благ (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 21.2).
Звільнися від будь-якої двозначності. Августин Гіппонський: Другий раз Господь сказав: другого знехтує, а не «зненавидить». Адже навряд чиясь совість може ненавидіти Бога, однак вона нехтує, тобто не боїться, немов не турбується про Його милості. Від цієї зневажливої і згубної безпечності утримує Дух Святий, коли говорить через пророка: Не покладайсь на прощення занадто, гріхи до гріхів додававши, і не кажи: «А що милосердя його велике, то й безліч гріхів мені він відпустить (Сир 5:5-6) «Не знаєш, що Божа доброта тебе веде до покаяння? (Рим 2:4). Бо чиє таке велике милосердя може згадуватися, як не Того, Хто прощає всі гріхи тим, що навернулися, і робить дичку оливну співучасником кореня та оливкового соку? І чия строгість така велика, як не Того, Хто не пощадив природних гілок, а відламав їх через невір’я (див. Рим 11:17-22)? Та кожний, хто бажає любити Бога і остерігається, щоб Його не образити, не може дозволити собі служити двом панам. І нехай він звільнить щире прагнення свого серця від будь-якої двозначності! Роздумуйте про Господа в правоті й у простоті серця шукайте його! (Муд 1:1) (Августин Гіппонський «Про Нагірну проповідь Господа» 2.14.48).
«Не турбуйтеся вашим життям» (Мт 6:25)
Шкода надмірного піклування про найнеобхідніше. Іван Золотоустий: Тому тепер Він не просто сказав: не турбуйтесь, а приєднав до заповіді і причину. Після того, як сказав: Не можете Богові служити й мамоні, каже: Ось чому кажу вам: не турбуйтесь. Що значить чому? З причини несказанної шкоди. Не тільки гроші завдають вам шкоди, а і надмірне піклування про найнеобхідніше, оскільки воно заважає вашому порятунку і віддаляє вас від Бога, Який нас створив, турбується і любить. Ось чому кажу вам: не турбуйтеся. Показавши несказанну шкоду від пристрасті до грошей, Христос поширює далі Свою заповідь. Він не тільки велить відмовитися від статків, але забороняє дбати і про необхідну їжу, кажучи: Не турбуйтеся, що вам їсти (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 21.2).
«Погляньте на птахів небесних» (Мт 6:26)
Щоб через мале вселити нам велике. Августин Гіппонський: Ці приклади не слід обговорювати як алегорії, досліджуючи, що означають птиці небесні чи польові лілії. Бо вони зображені для того, щоб через мале вселити нам велике (Августин Гіппонський «Про Нагірну проповідь Господа» 2.15.52).
«Подивіться на польові лілії» (Мт 6:27)
Боже провидіння доводить все до діла. Іван Золотоустий: Ти побачив, як через наочні приклади Він зробив ясним те, що могло здатися незрозумілим. Бо як про тіло Він каже, що будь-якими твоїми стараннями ти анітрохи не можеш додати зросту, так само не можеш здобути їжі, хоча вважаєш це можливим. З цього можемо зрозуміти, що не наше старання, а Боже провидіння доводить все до діла, хоч би нам і здавалося, що це здійснюємо ми, та якщо Бог покине нас, то ні старання, ні турботи, ні праця, ніщо інше не допоможе нам, а все буде марним (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 21.3).
Цінність життя. Іван Золотоустий: Ось чому, сказавши про лілеї, Господь вже не називає їх лілеями, а зіллям польовим (див. Мт 6:30). І Він не задовольняється цією назвою, а ще інакше показує їх простоту, кажучи: сьогодні є. Він не сказав: «а завтра вже немає», а знову ще більш зневажає її, кажучи: завтра вкидають його до печі. Він не сказав: одягає, а: так одягає. Бачиш, як Спаситель дедалі більше підсилює Свою думку? І Він робить це для того, щоб сильніше подіяти на слухачів. Тому Він і додав: то чи не багато більше вас? Це сказано з особливою виразністю і силою. Слово вас означає не що інше, як те, що рід людський удостоєний великої честі і турботи. Христос ніби говорив: «Вас, кому Бог подарував душу, для яких створив тіло, для яких створив все видиме, кому послав пророків, дав закон і зробив незліченні блага, задля яких віддав Єдинородного Сина» (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 22.1).
Переконання і доводи. Іван Золотоустий: Після цього Спаситель дорікає слухачам, кажучи: маловірні! Таким чином, Він дає пораду: не тільки переконує, а й доводить, щоб ще більше спонукати до слухання сказаного (Іван Золотоустий «Гомілії на Євангеліє від Матея» 22.1).
«Шукайте перше Царство Боже та його справедливість» (Мт 6:31-33)
Мета і засоби. Августин Гіппонський: Христос найочевиднішим чином показав, що не слід уперто йти до цих речей, як до нашого добра, щоб заради них ми робили добро, якщо щось робимо, але все ж вони є необхідними. Адже яка різниця між добром, якого слід шукати, і необхідністю, яку слід приймати, Христос показав у цій заповіді, коли каже: Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. Отже, Царство і справедливість Божа є нашим добром, і до цього слід прямувати, і в цьому полягає наша мета, заради якої ми чинимо все, що тільки чинимо. Але оскільки в цьому житті ми боремося за те, щоб могли досягнути цього Царства, воно не може протікати без цих необхідних речей (Августин Гіппонський «Про Нагірну проповідь Господа» 2.16.53).
Перше. Августин Гіппонський: Адже коли Христос сказав, що то перше, Він вказав, що це більш пізнє слід шукати не за часом, а за вартістю: то – як наше добро, а це – як нашу необхідність, однак необхідність заради того добра (Августин Гіппонський «Про Нагірну проповідь Господа» 2.16.53)
Переклад з російської – Ольга Цицик, за виданням “Библейские комментарии Отцов Церкви и других авторов I—VIII веков. Новый Завет, т. 1а, Евангелие от Матфея” (2007)
Ілюстрація: Sankt Matthaeus Kirke Copenhagen altarpiece
Приєднуйтесь до нас у Телеграм та Вайбер і отримуйте раз на тиждень дайджест найпопулярніших дописів!
