Сенатор Джеймс Ленкфорд виступив з емоційною промовою в Сенаті США, показав високоякісні ультразвукові кольорові фото дитини в утробі матері та звернувся до своїх колег з одним питанням: «Чи це дитина, це обличчя, ніс, ці два ока, рот, підборіддя, ці пальці – чи це є дитина?»
Джеймс Ленкфорд звернувся до своїх колег-сенаторів: «Коли ви купуєте новий автомобіль, скажімо це GM, Nissan, Honda, Kia або Toyota, навіть Hyundai. Ви можете помітити, що виробники почали встановлювати нову функцію у свої машини. Це нагадування для водія, який вимикає двигун, щоб він подивився на заднє сидіння своєї машини. Відверто кажучи, я недавно орендував машину, і вона почала видавати звукові попередження, і я почав шукати, в чому проблема. Я шукав, поки не побачив маленький монітор на панелі приладів, там було повідомлення про те, щоб я перевірив заднє сидіння автомобіля, чи нема там дитини. Мені це сподобалось, тому що виробники цих автомобілів вважають, що кожна дитина дорогоцінна, і їм слід попіклуватись про це.
Ми всі чули подібні історії, я чітко пам’ятаю минуле літо, коли побачив у новинах історію про немовля, яке загинуло через те, що його забули в гарячій машині. Ось чому ці виробники автомобілів роблять цю функцію зараз в автомобілях. Я пам’ятаю, коли побачив історію в новинах, в магазині, відвідувачі не могли повірити, що мама залишила дитину на задньому сидінні машини, і та повільно вмирала в спеку. Нікому не подобається, коли дитина страждає. Усі впевнені, що кожна дитина дорогоцінна. Але я пам’ятаю, коли минулого літа побачив цю новину, я звернувся до своєї дружини і сказав: „Я не можу зрозуміти нашу культуру, тому що та сама мама і та сама дитина могли потрапити в клініку для абортів просто за кілька місяців до народження, і життя цієї дитини могло б закінчитися, і про це не написали б в новинах. Всім було б байдуже ”. Насправді ті самі люди, які розлютилися через те, що мама залишила свою дитину в гарячій машині вмирати, відстоювали б право матері вбити цю ж дитину, називаючи це своїм репродуктивним правом, або є ще новий термін – «репродуктивний догляд». Та сама дитина, та сама мама, ніякої різниці, окрім кількох місяців в часі.
«Репродуктивний догляд» – такий маленький, приємний термін, але що насправді це означає? Це коли ти комусь в клініці платиш, щоб за допомогою хірургічного інструменту, дитині відтяли руки та ноги, щоб вона стікала кров’ю в утробі матері, а потім частини тіла маленького хлопчика чи дівчинки по черзі витягають. Ось що означає «репродуктивний догляд». І я не розумію, чому це нормально, а залишити дитину на задньому сидінні гарячої машини – це трагедія. Можливо, це тому, що як нація, деякі люди бояться відповісти на найочевидніше запитання: чи це дитина? Це очевидне питання. Це обличчя, цей ніс, ці два ока, рот, підборіддя, ці пальці – це немовля? Можливо, є друге запитання, на яке потрібно відповісти: чи всі діти цінні, чи цінні лише деякі діти?
Золото цінне. Не має значення його розмір. У мене золота обручка. У багатьох людей золоті обручки. Якби ми знайшли на підлозі невеликий шматочок золота, це було б цінно. Не мало б значення його форма, не мав би значення його розмір. Золото цінне однаково, всі це знають
Дозвольте мені ще раз поставити запитання: це дитина? Так чи ні?»
Його виступ відбувся перед щорічним віртуальним Маршем за життя, що пройде цього тижня.
За матеріалами: 1.cbn.com
